Проект "Обдарованість"

Проект "Обдарованість"

Індивідуальній освітній маршрут з літератури

Положення про базовий заклад

Презентація моделі наукового товариства

Презентація профільного навчання

Презентація роботи з філологічно обдарованими дітьми

Складові організації роботи з обдарованими

Модель сисстеми роботи з обдарованими дітьми

Техніка швидкого читання – вправи на розвиток 

мовлення і пам’яті

Є деякі професії, де від швидкості читання залежить результат роботи, наприклад, диктор або радіоведучий. Але такі навички корисні будуть і в дитячі роки, коли необхідно читати достатню кількість текстів, і при цьому ще й запам’ятовувати.

Таку здатність можна в собі розвивати, головне, знати, які вправи для цього призначені.

Техніка швидкого читання ґрунтується на декількох етапах. Але щоб навчання дало повноцінний результат, необхідно правильно себе налаштувати, зрозуміти для чого це потрібно.

Методи навчання швидкому читанню

Навчитися швидко читати нелегко, втім, як і будь-якому іншому навику. Тому для таких цілей існує кілька методик, відповідно, кожна людина зможе підібрати для себе саме те, що їй підходить. Відразу варто сказати, що, крім того, щоб швидко читати, необхідно і запам’ятовувати інформацію, особливо якщо від цього залежить робота.

Для читання і запам’ятовування текстів, можна використовувати одну з таких методик:

техніка швидкого читання«Пристрілка».

У цьому випадку, текст «пробігається»очима і відразу ж виділяються головні думки. Таким чином, читання відбувається частинами, які несуть смислове навантаження.

Щоб навчитися такий методиці швидкого читання та запам’ятовування, варто потренуватися на простому предметі. Його ставлять перед собою і пильно розглядають кілька секунд. Потім закривають очі і намагаються відтворити в пам’яті всі найдрібніші деталі.

Відкривши очі, варто порівняти два образи – реальний і віртуальний. Знайшовши 3-4 відмінності, вправу повторюють, і так до 7 разів. Це допоможе запам’ятовувати навіть дрібні деталі.

Потренувавшись на предметі, можна приступати до тексту. Лист кладуть перед собою на півхвилини і за цей час необхідно зуміти виділити 3 основні думки. Вправу можна ускладнювати шляхом збільшення розміру уривка або спроб знайти більше думок.

Ключові слова.

 Автор завжди намагається донести до свого читача, якусь думку. Для цього він використовує ключові слова. Саме вони і відповідають за сприйняття тексту, їх можна застосовувати для запам’ятовування.

Для цього спочатку визначається тематика і в голові складається приблизний перелік слів, які їй можуть відповідати. Взявши текст в руки, варто швидко пробігати очима речення і «чіпляти» саме ті, що максимально відображають тему. Для початку такі слова і словосполучення можна записувати, а надалі все буде проходити на підсвідомому рівні.

Подавлення артикуляції. Ця методика добре підходить для навчання дітей. З самого дитинства дитину вчать читати вголос, але у деяких ця звичка залишається і в дорослому віці. І хоч слова не вимовляються уголос, губи рухаються в такт слів. А це гальмує навчання швидкому читанню.

Щоб освоїти цю техніку, під час читання слід відбивати такт пальцями. Це дозволяє відволіктися від німого вимовляння слів.

навчання техниці швидкого читанняЗорова пам’ять. Ця техніка швидкочитання дозволяє навчитися запам’ятовувати довгі слова. Цю методику вже починають вводити в дитячих садках, коли малюкам показують складні слова, що складаються з 8-10 букв.

Дорослі теж можуть освоїти цю методику. Для такої вправи знадобляться картки, на яких будуть написані довгі слова. Їх можна придбати в магазині або ж знайти в інтернеті і роздрукувати самостійно. Такі заняття необхідно проводити кожні день, витрачаючи на це 30-40 хвилин.

Учень просто дивиться на картку пару секунд, причому головне, не дати йому встигнути прочитати. Далі, випробуваного просять повторити, те, що він побачив. Таким чином, тренується не тільки швидкість читання, але й практика запам’ятовування. Краще всього починати з невеликих слів – з 6-7 букв.

Вертикальне читання. Щоб швидко читати, треба вміти бачити не тільки наступне слово, але й весь рядок в цілому. Для цього варто ознайомитися з вправами Шульте.

Для такого тренування знадобляться спеціальні квадратні розліновані таблиці, де намальовані цифри в хаотичному порядку. На початковому етапі, використовується тільки 16 цифр, поступово збільшуючи їх до 25 36 49. У кожній такій картці цифри будуть розташовуватися по-різному. Така техніка швидкого читання вимагає зосередження погляду в центральній точці, і, не відводячи від неї погляду, випробуваний повинен знаходити по черзі цифри.

Всі ці методики допомагають не тільки навчиться читати швидко, але запам’ятовувати зміст. Але кожну вправу необхідно починати з маленького навантаження, особливо якщо заняття проводяться з дитиною.

Розвиваємо мозкову діяльність

Перед тим, як вчитися техніці швидкого читання та запам’ятовування, слід знати, що не останню роль у таких заняттях відіграє мозкова діяльність.

Зручніше займатися таким розвитком удвох, але, на жаль, не завжди є така можливість. Самостійно можна розвивати себе шляхом читання книг, які мають складні слова, наприклад, про техніку чи медицину.

Вченими доведено, що на вміння швидко читати впливає і спосіб сприйняття тексту. Якщо це буквений спосіб, то людина буде читати повільніше, ніж при словниковому. Можна прочитати слова навіть у тому випадку, якщо букви будуть стояти в хаотичному порядку, крім першої та останньої.

Щоб потренувати не лише вміння читати, але і свій мозок, можна скористатися наступними вправами:

багато книжокґрунтуючись на дослідженнях, про які згадувалося вище, можна читати тексти, де букви стоять не на своїх місцях. Але от тільки для цієї вправи знадобиться помічник;

навчитися швидко читати тексти можна і за допомогою викреслювання букв. Для цього пишуться слова, в яких забираються всі голосні. Завдання напарника прочитати і зрозуміти зміст речення;

щоб стимулювати мозок на активність, необхідно вчиться читати через слово. Для цього знадобиться текст, де будуть «стерті» слова. Для початківців необхідні уривки, в яких відсутні тільки кожне 3-4 слово. Надалі, по мірі розвитку, стертих слів може ставати більше – кожне друге. Але тут важливо, щоб учень не просто читав речення, але і розумів про що в них йде мова. Відповідно, після прочитання уривка, людину варто попросити розповісти, про що йшлося в ньому. Далі порівнюється оригінал і тренувальний текст;

мозковий штурм. Дана методика також вимагає напарника. Тут знадобиться два однакових уривка. Текст читається по черзі, з урахуванням часу, після чого кожен учасник повинен буде його переказати. У цьому варіанті, йде тренування не тільки швидкочитання, але і запам’ятовування тексту. Відповідно, одночасно тренується пам’ять і мовний апарат.

Один з головних принципів швидкочитання – вміння виділяти основне. Щоб навчиться це робити, рекомендується читати і тезисно виписувати основні ідеї. З часом, це вміння стане автоматичним.

Ще кілька рекомендацій

Щоб техніка швидкого читання освоювалася краще, необхідно знайомитися з літературою. Саме звичайні книжки допоможуть розвинути мовний апарат, не кажучи вже про ерудицію. Але і тут не все так просто.

Щоб читання книг приносило користь, слід пам’ятати про такі моменти:

·        швидке читаннязосередження. Беручи книгу в руки, потрібно повністю відключитися від навколишнього світу, щоб розуміти зміст тексту;

·        не повторюватися. Багато з людей, коли читають уривки, подумки або вголос, повторюють окремі місця. Така звичка змушує витрачати більше часу;

·        цілісна оцінка. Необхідно вчитися виділяти головні думки. Їх може бути кілька на абзац, а може бути тільки одна. Якщо це вміння розвинути в собі, то мозок буде виявляти інформацію блоками;

·        закладки. Не варто соромитися і позначати для себе цікаві місця. Надалі, побачивши таку закладку, мозок автоматично зможе відтворити написане на тій сторінці. Для зручності можна використовувати різнокольорові закладки і тоді мозок створить собі асоціацію між змістом тексту і кольором.

Багато людей не люблять читати і через це треба переступити. Тут вже важлива особиста зацікавленість і мотивація, щоб навчитися швидко сприймати і запам’ятовувати будь-яку інформацію. Якщо людина не усвідомлює, для чого вона це все робить, то і результат доведеться чекати довго.

Тому ставте перед собою цілі – і ви обов’язково досягнете бажаного! Адже для людини немає нічого неможливого!

Ви коли-небудь замислювалися, чому ми так швидко і надовго запам'ятовуємо сюжети фільмів, книг або телешоу, але при цьому вивчення лекції чи підручника часто перетворюється на справжні тортури? Сьогодні перед багатьма постає актуальне питання, як залучити слухача в процес навчання настільки, щоб він виніс максимум корисного для себе? Як зацікавити і утримати його увагу?

Сторітелінг – ефективний метод навчання та виховання

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій.

Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію –головні задачі, які стоять перед освітою.

Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Розповідь історій – процес емоційний, захоплюючий, який добре запам’ятовується. Отже, сторітелінг як вигадка казок, історій добре підходить для формування усного мовлення учнів.

Сторітелінгом зацікавлені і педагоги, і психологи у всьому світі, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями, вибудовуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні й більш якісні взаємостосунки.

Види сторітелінгу

• Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування;
• Соціальний – розповідь людей один про одного (можна розповідати дітям історії з життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови свого життя).
• Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід уникати аби бути щасливим.
• Jump story – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Такі історії допомагають подолати власні страхи.
• Сімейний – сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Ці історії передаються з покоління в покоління та мають повчальний характер.
• Дружній – ці історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про певний досвід, який вони пережили разом.
• Особистий – особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Це важливий вид сторітелінга, оскільки подібні історії допомагають зрозуміти себе, і почати розвиватися.

Основні функції сторітелінгу
1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.
2. Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.
3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях.
4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.
5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.
Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі. Тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього чудово підходить метод «сторітелінгу».

Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Прийоми навчання розповіді історій

- основні: зразок, план, аналіз;

- допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка;

- специфічні: запис розповіді учнів, придумування розповідей-мініатюр, об’єднаних однією дійовою особою тощо.

Види розповідей на словесній основі

- розповідь на тему, запропоновану вчителем;
- розповідь за планом;
- розповідь за запропонованим початком;
- розповідь за опорними словами;
- складання казки за власним сюжетом.
Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розмірами.

Структура історії

Вступ – основна мета цього етапу – підготувати учнів до самої історії, створюється контекст історії.

Розв’язка – це переломний момент в історії. Наприклад, було погано, ми щось зробили і стало добре або навпаки, було добре, але ми за чимось не вслідкували, і стало погано. Історії без розв’язки не цікаві учням.

Висновки – їх треба озвучувати обов’язково. Досить часто з однієї історії можна зробити кілька висновків, тому треба спрямувати думки учнів у потрібне нам русло. І головне на цьому етапі не перейти тонку межу між висновками та повчаннями.

Уміння розповідати повчальні сюжети з історії, з життя видатних учених та митців, історії відкриттів у математиці, фізиці, біології та хімії – все це має стати не лише засобом активізації учнівської уваги на уроці, а й ефективним інструментом донесення та закріплення смислів у свідомості учнів.

Мистецтво сторітелінгу – це один із найприродніших і водночас найефективніших способів надавати навчальному процесу особливої якості.

Давайте проведемо невеликий експеримент: як вам буде цікавіше дізнатися про появу сендвіча?

Варіант 1. Сендвіч — це англійський різновид бутерброда. Складається з 2-х або більше скибочок хліба (булки) і одного або декількох шарів м'ясної начинки (або будь-який інший). Оксфордський словник датує перше вживання терміна «сендвіч» по відношенню до їжі 1762 роком.

Варіант 2. Відомий британський політик, аристократ Джон Монтегю, IV граф Сендвіч, дуже любив проводити час за картковими іграми. Одного разу, під час чергової гри в Крібедж, яка тривала вже кілька годин, він не знайшов часу перекусити і наказав слузі принести йому їжу між двома скибочками хліба. Його друзям дуже сподобався варіант прийому їжі без відриву від гри, і вони теж замовили хліб «по-сендвічскі».

Що ми бачимо? Звичайно, перший варіант більш схожий на серйозне пояснення, ніж другий. Однак, якщо через декілька днів вас попросити згадати визначення, швидше за все, це не вдасться. А прочитавши історію, описану в другому варіанті, ви напевно запам'ятаєте її і, може не кожен раз, але будете згадувати графа в процесі приготування сендвіча. А якби вона була представлена у вигляді «нудної» витяги із Вікіпедії або сірої презентації, ніяких емоцій і тим більше запам'ятовуючого ефекту ви б не отримали.

7 прикладів сторітелінгу

Автор тексту: Марта Приріз

Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації. Ось кілька прикладів того, як метод можна застосовувати на заняттях з конкретних дисциплін.

Українська мова

На одному з уроків запропонуйте кожному учню скласти розповідь на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Або поміркуйте над спільною історією, де будуть використані всі відомі класу синоніми до слова «дім». Можна також поекспериментувати з молодіжним сленгом: пошукайте разом синоніми до слова «класно» та включіть їх в історію.

Для чого: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.

Українська та зарубіжна література

Запропонуйте учням обрати одного героя чи героїню з твору, який вони прочитали, та приготувати невеличкий виступ-розповідь на тему «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди і ту епоху, про яку учні дізналися з твору.

Для чого: Діти вчаться більш повно уявляти час та події, описані в літературному творі, аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Математика

Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).

Можна використовувати історії й у старших класах. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?».

Для чого: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

Історія

Запропонуйте учням у невеликих групах (3-4 особи) підготувати 10-хвилинні виступи з теми, яку вони зараз проходять. Наприклад: «Один день з життя козака», «Як жилося князям Київської Русі?», «Як змінилися права жінок за останні сто років?». Обов’язкова умова: використання в історіях конкретних історичних дат, подій та героїв. Також можна попросити учнів поставити себе на місце відомих історичних персонажів та подумати над варіантами важливих рішень, які вплинули на хід української чи світової історії.

Для чого: Метод вчить повністю занурюватися в ті чи інші історичні періоди, переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, створює творчі асоціації: епоха — події, людина — епоха.

Біологія

Запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або попросіть їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна також запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?».

Для чого: Незважаючи на ігрову форму, такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.

Іноземна мова

Перетворіть урок іноземної на прес-конференцію. Запропонуйте учням уявити себе, наприклад, відомими кінозірками чи спортсменами та поспілкуватися з «журналістами» (їх роль, звісно, зіграють однокласники) про своє минуле, сьогодення та плани на майбутнє. Звичайно ж, іноземною мовою. Умова: використання слів з лексичної теми, яку учні проходять у цей момент. У кожному новому запитанні від «журналіста» та в кожній відповіді від «зірки» мають бути використані мінімум два нових слова з поточної теми.

Для чого: Публічні виступи й підготовка до них допомагають краще запам’ятати та навчитися використовувати нову лексику й мовні конструкції. Крім того, такі вправи дозволяють зрозуміти логіку часових форм і мотивують вживати їх на практиці.

Фізика та хімія

Біографії великих вчених та їх відкриттів рідко бувають нудними. Пригадайте разом з учнями, наприклад, Ньютона з його яблуком та запропонуйте вигадати свою версію розповіді на тему «Як це було?».

Нехай учні складуть коротенький сценарій для фільму жахів, в основі сюжету якого — історії невдалих спроб та експериментів, що передували відомим винаходам.

Для чого: Діти вчаться аналізувати причини та передумови відкриттів, виклики, які стояли перед вченими. Починають розуміти, що в будь-якій науці та сфері діяльності завжди є людський фактор. Такі вправи мотивують пробувати і не боятися невдач. Дитина подумає: «Гаразд, вони змогли, значить, і я зможу».

   ЛЮБИЙ ДРУЖЕ!НАСТУПНИЙ МАТЕРІАЛ ДОПОМОЖЕ ТОБІ ПРАКТИКУВАТИСЯ У ПРАВИЛЬНОМУ НАПИСАННІ СЛІВ.

БАЖАЮ УСПІХУ.

                                               Комп’ютерний диктант № 1

Фонетичний диктант

Зробити правильний запис слів, поданих у фонетичній транскрипції.

    [багацтво], [бород’ба], [д’іхт’ар], [ж:ати ], [л’уд’с’кий], [молод’ба], [проз’ба], [книз’ц’і], [бойац’:а], [йаблун’а], [рад’ійу], [шчука], [с’м’ійєс’:а], [с:адити], [дор’із’ц’і], [лехко], [доц’:і], [к’іс’ц’і], [фудбол].

Комп’ютерний диктант № 2

Вибірковий диктант

    Випишіть слова зі знаком м’якшення.

     Д…ніпро – націонал…на гордіст… України. Це символ козац…кої вол…ності, слави і звитяги. Недаремно козаки називали Січ… матір…ю, а Д…ніпро – бат…ком. На його берегах пишаєт…ся стол…ний Київ, милуют…ся своєю вродою сот…ні мал….овничих сіл і містечок. Острів Хортиця – символ Запороз…кої Січі. Колис… тут зупинялися воїни київс…ких князів.

Українс…кий пис…менник Микола Гогол… був вражений широчінню Д…ніпра, опоетизував його неповторніст… у буд…-яку пору року. А Великий Кобзар… знайшов віч…ний спочинок біля дніпровс…ких круч… .

     Не можна уявити України без солов…їної піс…ні, верби, тополі чи калинон…ки. Так само, як не можна уявити її без  Д…ніпра.

Комп’ютерний диктант № 3

Текстуальний диктант

Залишити в тексті тільки правильну орфограму.

     Тарас Шевченко народився на україн(с,сь)кій з(и.е)млі, під (у,У)країнським небом, проте він належить до тих людей-світочів, які стають дорогими для всього лю(т,д)ства і в пошані вс(ьо,о)го людства (с.з)находять сво(є,йе) бе(з,с)мерт(я,а).

    Народж(и,е)ний матір(ь,’)ю-кріпачкою і сам кріпак він став революціонером т(и,е)танічної сили. Його бо(йа,я)лися царі, його жахались і смертельно н(е,и)навиділи кріпосники. Коли Шевченка ві(т,д)правили в солдати, мабу(т,д)ь, ті вінценосні кати вважали, що звідти йому вже не буде воро(т,тт)я. Проте поет по(е,и)рнувся до рідної своєї України вогне(н,нн)ою піснею, ві(шч,щ)им незбореним словом.

Комп’ютерний диктант № 4

Кодовий диктант

    Правильно наголошене слово позначте цифрою 1; неправильно наголошене слово – цифрою 2; коли правильними є обидва варіанти – цифрою 3.

    Літописний ( ) - літописний ( ), помилка ( ) – помилка ( ), завдання ( ) – завдання ( ), новина ( ) – новина ( ), видання ( ) – видання ( ), височина ( ) – височина ( ), спання ( ) – спання ( ), алфавіт ( ) – алфавіт ( ), кілометр () – кілометр (), твердий ( ) – твердий ( ).

Комп’ютерний диктант № 5

Кросвордний диктант

Запишіть правильно слова, що відповідають поданим тлумаченням,

 на орфограму и, е.

1. Гурт великої рогатої худоби –

2. Третій день тижня –

3. Другий місяць літа –

4. Край річки, моря –

5. Сім днів –

6. Свійський птах –

7. Теплі краї, куди відлітають на зиму птахи –

8. Ухвала суду про невинність підсудного -

9. Остаточна думка прощось, підсумок -

10. Будь-яка частина земної поверхні, вища від навколишнього простору.

11. Зібрання засушених рослин -

12. Наука, що вивчає поверхню Землі, природні умови, населення, економічні ресурси.

13. Особа, яка виявляє відвагу, хоробрість –

14. Особа, яка самовільно залишила свою військову частину -

15. Прихильник декадентства в літературі -

16. Фрукти, ласощі, що подають наприкінці обіду -

17. Письмова робота для перевірки грамотності учнів -

18. Документ про закінчення вузу –

19. Насіння злаків -

Комп’ютерний диктант № 6

Словниковий диктант

Вставити на місці крапок орфограми.

     В…чір…ній, л…ген…кий, в…дмід…, к…рівник, пш…ниця, кал…ндар…, бл…скавиця, ст…повий, л…генда, в…рбовий,

т…мп…ратура, кр…сати, х…мерний, б…р…г, кр…ниця,  сп…нитися, в…с…лий, в…л…т…н…с…кий.

Комп’ютерний диктант № 7

Творчий диктант

    На місці пропусків уставити потрібні за змістом прикметники.

ДУБ

    Серед (…) галявини ріс (…та …) дуб. Він був (… і …). Задумливо шумів він своїм (…) гіллям. Одного разу почалася (…) гроза. Насунули (…) хмари. Небо прорізала (…) блискавка. Почувся (…) гуркіт. Налетів (…) вітер, почав іти (…) дощ. Цілу (…) ніч лютувала (…) буря, але (…) дуб мужньо змагався з негодою. Рано встало (…) сонечко. Воно осяяло (…) ліс. (…) дуб стояв і радів (…) сонцю.

Комп’ютерний диктант № 8

Загадковий диктант

Записати слова-відгадки з орфограмами е-и.

1. Довгі ноги, довгий ніс, По болоті ходить скрізь.

2. Олена зелена, Не сіяна, не саджена, Хто доторкнеться, Той обпечеться. 

3. Хто крилатий, гарний, гожий, На красиву квітку схожий, Має довгий хоботок, П’є нектар ним із квіток? 

4. Триколісний друг у мене, Має він кермо зелене. Ще сидіння та педалі… Певно, ви його впізнали?

5.  Що за жучок це – яскравий, моторний, Спинка червона у крапочку чорну, Сам симпатичний, хоча і маленький, Гарний на вроду він та веселенький. 

6. Він шепоче: «Шу-шу-шу… Листя обірвать спішу. З ним я у осіннім гаї У таночку покружляю». 

7. Навіть в спеку, відчайдуха, Не скидає він кожуха. Взимку ж холоду боїться. Лізе до барлогу гріться. 

8. Запах, колір – все відмінне, Посміхнешся неодмінно. Як серединку кусати, Скривить так, що й не впізнати. 

9. Навесні старий садок Вкрив барвистий килимок, І над вишнямив гіллі Загули, мов дзвін…

10. Є у хаті рахівник, Дні рахує цілий рік.

11. Маю жовтий вусок, запашний колосок, Буде з мене мука й паляниця м’яка.

12. Лід на річках, сніг на полях, Віхола гуляє, у яку пору це буває?

13. У темнім лісі проживає, Гарний хвіст пухнастий має. Їй на місці не силиться, А як звуть її?

14.  Всі ми в шапочках-брилях Заховалися в кущах.

15. Ніхто їх не лякає, А вони тремтять.

16. Хто на зиму роздягається, А на літо одягається?

17.  Кольорове коромисло Через річку повисло.

18.  По дроту ходить, Пітьму розгонить.

19. Дерево та дріт - Кричить на весь світ.

Комп'ютерні диктанти з самоперевіркою

Словниковий диктант № 1

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е] , [и], [о] в коренях слів

Ш..рокий, кл..котіти, б..їться, ст..пи, д..щу, л..вада, к..шеня, м..нулий, ш..л..ст, б..р..г, д..р..во, руч...нька, ріднес..нький, доруч..ння, коз..ня, леб..дя, бр..ніти, кр..ниця, др...жати, тр..щити, ст..лити, д..ржу, г..лубка, доп..мога, г..нити, в..ликий, р..зумний, б..гатир, б..гатий, г..нчар, т..вар, к..сет, с..меро, ліж..чко, учит..ль, кам..ня, тр..вати, тр..вога, кр..вавий, к..рявий, з..л..нь, с..р..д, с..л..зень. (45)

Словниковий диктант № 2

Спрощення в групах приголосних

Проїз..ний, шіс..надцять, тиж..невий, шіс..десят, шіс..сот, якіс..ний, улес..ливий, кіс..лявий, компак..ний, міс..це, сер..це, пес..ливий, хвас..нути, хвас..ливий, бриз..нути, хворос..няк, зап’яс..ний, балас..ний, компос..ний, блис..нути, форпос..ний, пристрас..ний, кіль кіс..ний, студен..ський, кореспондент..ський, турис..ський, щас..ливий, корис..ний, ціліс..ний, реміс..ний, перехрест..ний, зліс..ний, перс..ня, заздріс..ний, ус..ний, радіс..ний, піс..ний, люд..ський, пис..нути, тос..но, с..нара, випус..ний, рис..нути, верес..нути, пропус..ний. (45)

Словниковий диктант № 3

Сполучення ьо, йо

Й..осип, л..н, тр..х, й..ого, й..одистий, йогурт, ра..он, бо..овий, зна..омий, мА..ор, Андрі..ович, по-ді..овому, Мурав..ов, Солов..ов, сер..озний, під..ом, с..огодні, бад..орий, тр..ох, дз..обати, на ц..ому, Ковал..ов, Васил..ович, чотир..ох, баталь..он, буль..он, кань..он, павіль..он, міль..он, сень..ор (в Іспанії), лось..он, медаль..он, триль..он, синь..ор (в Італії), лар..ок, емал..ований, кол..оровий, Л..ова, сл..оза, середн..овічний, на н..ому, їхн..ого, Віталі..ович, вечірн..ому, Корол..ов. (45)

Словниковий диктант № 4

Правила вживання м’якого знака

Чест.., вогон.., зав’яз.., вісь, швец.., біл.., бат..ко, сяд..мо, дон..ка, різ..ба, вос..мий, будівел..ник, син..о-жовтий, середн..овічний, учител..с..кий, їдал..ня, пил..ність, стіл..ці, Ол..зі, пол...с..кий, київс..кий, запоріз..кий, близ..кість, донец..кий, зірон..ка, білесен..кий, вірнісін..кий, малюсін..кий, змагают..ся, нен..ці, він..єтка, біл..ярд, Н..ютон, любов.., кобзар.., Хар..ків, чотир..ма, Гор..кий, піс..ня, українс..кий, різ..бяр.., т..мяний, мен..ший, волинс..кий, жен..шен... (45)

Словниковий диктант № 5

Правила вживання апострофа

Здоров..я, люб..язність, жираф..ячий, в..ється, солов..ї, дев..ятсот, подвір..я, між гір..я, пір..їна, матір..ю; під..їзд, без..ядерний, від’..жджати, перед.. ювілейний, об..єднання, возз..єднання, роз..яснити; трьох..ярусний, дит..ясла, пан..європейський, Мін..юст; пів..яблука, пів..юрти, пів..ємкості, пів..їдальні; Лук..ян, комп..ютер, прем..єр, п..єдестал, інтерв..ю, Руж..є, Х..юстон, Монтеск..є; інтер..єр, бар..єр, кар..єра, Фур..є; ад..ютант, ін...єкція, арф..яр, черв..як, верб..я, верф..ю, зв..язок, розм..якнути. (45)

Словниковий диктант № 6

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків

Роз..броїти, від..аль, без..містовний, перед..ень, Над..ніпрянщина, від..зеркалений, об..ити, нав..ипередки, без..астережний, з..амолоду, від..аль, осін..ій, родин..ий, без сон..ий, цін..ий, рослин..ий, вітамінний, годинник, розрісся, вознісся, пасся, пронісся, юннат, міськком; нездолан..ий, нескінчен..ий, широчин..ий; світан..я, знаряд..я, колос..я, галуз..я, багат..я, зіл..я, узбереж..я, облич..я, затиш..я; суд..я, Іл..я, стат..я; розповід..ю, подорож..ю; навман..я; попід вікон..ю, востан..є; л..ється. (45)

Словниковий диктант № 7

Подвоєння приголосних у загальних та власних назвах іншомовного походження

Ан..али (літописи), біл..ь (законопроект у Великобританії, США), бон..а, брут..о, бул..а (послання, папська грамота), ван..а, віл..а, мадон..а, мір..а (ароматична смола), мот..о (афоризм), мул..а, нет..о, пан..о, пан..а, пен..і, примадон..а, тонна; ап..ерцепція, ім...іграція, ім...ігрант, сюр..еалізм, і..аціональність, ір..еальність, ін..овація; Ніц..а, Калькут..а, Ус..урі, Гол..андія, Ел..ада, Кан..и, Міс..ісіпі, Тал..інн, Ахіл..ес, Шил..ер, Ват.. (прізвище), Ал..а, Віс..аріон, Нон..а, Буд..а, Бел..а, Ген..адій, Ел..а, Жан..а, Ін..а, Сусан..а. (45)

Словниковий диктант № 8

Подвоєння приголосних та апостроф у словах іншомовного походження

Ал..о, нет..о, брут..о, тон..а, дон..а; ір..аціональний, ір..еальний, сюр..еалізм, ін...овація, контр..озвідка; Ас..ирія, Міс..ісіпі, Гіп..ократ, Дік..енс, Одіс..ей; Апол..он, Іл..я, Джон..і; Ал..а, Ган..а, Стел..а, Сусан..а; барок..о, лібрет..о, беладон..а, бравіс..имо, стакат..о, інтермец..о; прем..єр, Рив..єра, п..єдестал, ін...єкція, Монтеск..є, кар..єра; суб..єкт, ад..ютант, кон..юктивіт; к..ювет, р..юкзак, ф..юзеляж, п..юпітр, б..юро, б..юджет, кур..йоз, під..йом. (45)

Словниковий диктант № 9

Подвоєння приголосних

Коміс..ія, кол..ектив, тер..иторія, груп..а, програм..а, терас..а, трас..а, мас..а, шос..е, ал..ея, дис..идент, дискет..а, деп..орт, арис..тон, ар..итмія, меліл..іт, ортил..ія, кол..едж, рал..і, спагет..і, хок..ей, хоб..і, мук..ор, кар..икатура, ап..ель; барок..о, лібрет..о, бравіс..имо, інтермец..о, піаніс..имо, фортис..имо, стакат..о, прим..а, ар..ія; біл..ь (іменник чоловічого роду), ват.. (одиниця виміру), фін..и, ім..ейл, ім..ідж; Агнес..а, Інес..а, Іп..олит, Кири..о, Пил..ип, Сав..а. (45)

Словниковий диктант № 10

Правопис суфіксів і префіксів

..хопити, ..палити, ..гірклий, ..шиток, пр..мудрість, пр..подобний, ..формувати, пр..красний, пр..дбати, пр..сілок, пр..рва, пр..зирливий, пр..шкільний, пр..звище, ро..чинити, бе..хвостий, ві..стати, п..р..дпліччя, о..смажити, підкислити, ..ставлення, ..ібрати, ..ковзко, ..трусити, ..м’ятий, ...системний, ..сипати, ро..плести, пр..дбати; пальч..к, кропивн..к, мороз..во, пал..во, печ..во, діяльніс..ть, стріл..ць, учит..ль, соняшничин..я, косін..я, веден..я, рішен..я, знан..я, кошен...я, Крамар..нко, ручен..ка. (45)

Словниковий диктант № 11

Правопис іменникових та прикметникових суфіксів

Ведмед..ще, Сав..ч, Ілл..вна, Володимир..вич, Як..вич, Олександр..вич, Григор..вна, Геннаді..вич, га..вка, підгот..вка, віз..к, міст..к, пен..к, пасаж..р, стаж..ст, стил..ст, пломб..р, ідеал..зм, геро..зм, акме..ст; дружн..й, східн..й, несказан..ий, здоровен..ий, невблаган..ий, фізич..ий, логопедич..ий, граматич..ий, хірургі..ий, специфіч..ий, хіміч..ий, прозаїч..ий, зеленува..ий, синюва..ий, мішкова..ий, гордови..ий, таланови..ий, сестр..н, Олес..н, бабус..н, Софі..н, пташи..ий, солов’ї..ий, лися..ий, риб’я..ий. (45)

Словниковий диктант № 12

Правопис прикметникових, дієприкметникових та дієприслівникових суфіксі

Схід..ий, мільярд..ий, дорож..ій, нездолан..ий, офтальмологіч..ий, героїчн..ий, зеленува..ий, зая..ий; зробле..ий, прикруче..ий, сказа..ий, писа..ий, зруба..ий, моло..ий, коло..ий, розгляну..ий, згорну..ий, мит..ий, дуж..ий, лежа..ий, кипля..ий, стоя..ий, веду..ий, бажаю..ий, зжовк..ий, горі..ий, посиві..ий, зголодні..ий, лежач.., стояч.., говоряч.., пишуч.., ведуч.., бажаюч.., малююч.., згіркнувш.., посивівш.., говоривш.., написавш.., засвоївш.., оформивш.., сказавш.., досягнувш.., подолавш.., доповнивш... (45)

Словниковий диктант № 13

Позначення чергування приголосних звуків на письмі

Ні..енька, дру..ннй, Оль..ин, музи..ний, му..ва, Сте..і, пра..ький, вол..ький, пари..ький, запорі..ький, кавка..ький, киргиз..кий, убо..тво, боягу..тво, кременчу..ький, вінни..ький, коза..ький, тка..тво, ірти..ький, сива..ький, оде..ький, пта..тво, товари..ький, товари..тво, Київ..ина, Івано-Франків..ина, Миколаїв..ина, Німеч..ина, Донеч..ина, Пара..енко, Ва..енко, пі..аний, во..аний, дуж..ий, лег..е, ви..ий, ход..у, їжд..у, во..у, пи..у, пе..у, сві..у, про..у, загуб..ю, міся..ний. (45)

Словниковий диктант № 14

Правопис великої літери

 (Н,н)адія, (Н, н)естор (Л,л)ітописець, (О,о)лександр (П,п)етрович (Д,д)овженко, (О,о)лег (О,о)льжич, (П,п)речиста (Д,д)іва (М,м)арія, (І,і)сус (Х,х)ристос, (Б,б)ерегиня, (П,п)ерун, (З,з)евс, (В,в)овк та (Я,я)гня, (Ч,ч)ервона (Ш,ш)апочка, (К,к)отик (М,м)урчик, (В,в)ольфганг-(А,а)мадей (М,м)оцарт, (Л,л)юдвіг (В,в)ан (Б,б)етховен, (Ф,ф)онвізін, (Д,Д)он (П,п)едро, (Д.д)он (К,к)іхот, (Ю,ю)пітер, (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях, (П,п)олярна (З,з)ірка, (Ч,ч)орне (М,м)оре,  ..(П,п)ік (Ш,ш)евченка, (Ч,ч)ернеча (Г,г)ора, (М,м)ис (Д,д)оброї   (Н,н)адії, (Н,н)абережна (Л,л)ейтенанта (Ш,ш)мідта, (Л,л)ос-(А,а)нджелес, (З,з)ахідна (У,у)країна, (П,п)резидент (У,у)країни, (П,п)олісся, (Г,г)олова (В,в)ерховної (Р,р)ади, (М,м)іністр (О,о)світи і (Н,н)ауки (У,у)країни, (Е,е)поха (В,в)ідродження, (М,м)іжнародний (Ж,ж)іночий (Д,д)ень, (Д,д)ень (П,п)еремоги; (К,к)онституція (У,у)країни , (Д,д)анило (Г,г)алицький, (М,м)аріїна (П,п)орада, (У,у)крінформ, (К,к)обзареве (С,с)вято, (К,к)омета (Г,г)аллея, (Н,н)АТО, (С,с)ША, (З,з)олоті (В,в)орота, (Х,х)ерсонес, (У,у)крсоцбанк. (45)

Словниковий диктант № 15

Лапки у власних назвах

Поема  («)Енеїда(»), медаль («)Захисник Вітчизни(»), («)орден («)княгині Ольги(«), медаль («)Мати Героїня(»), роман («)Гайдамаки(»), опера («)Князь Ігор(»), телеканал («)1+1(«), орден князя («)Ярослава Мудрого(«), повість («)Зів’ялі квіти викидають(»), телепередача («)Акценти(»), повість («)Захар Беркут(»), холодильник («)Дніпро(»), пральна машина («)Еврика(»), автомобіль («)Таврія(»), газета «(Л)ітературна Україна(»), драма («)Патетична соната(»), («)Літопис Самовидця(»), корабель («)Тарас Шевченко(»), літак («)Антей(»), трактор («)ХТЗ-7(»), Боїнг-(«)747(«), АН-(«)24(«), кінофільм («)Зачарована Десна(»), станція («)Площа Льва Толстого(»), станція метро («)Либідська(»), аеропорт («)Бориспіль(«), станція («)Фастів-Перший(«), порт («)Черкаси(«), («) Я (Романтика)(»), («)Глитай, або ж Павук(»), орден («)Пошани(«), роман («)Лихобор(»), орден («)За заслуги(»), зупинка метро («)Студентська(»), готель («)Харків(»), табір відпочинку («)Сонечко(»), печиво («)Ювілейний букет(»), п’єса («)Бояриня(»), картина («)Приречені(»), посібник («)Стилістика української мови(»), цукерки («)Прометей(»), часопис («)Березіль(»), газета («)Українське слово(»), журнал («)Смолоскип(»), автостанція («)Заводська(»). (45)

Словниковий диктант № 16

Написання слів іншомовного походження

Д..ректор, кр..дит, д..плом, д..станція; такт..ка, т..тул, фортис..мо; поз..ція, муз..ка; с..мфонія, с..гнал, с..нтаксис, такс..ст; ц..рк, ц..стерна, ц..фра, ц..ферблат; реч..татив, ш..фер, пейзаж..ст, реж..м, ж..раф, дж..нси; р..торика, істор..чний, г..тарист; Антаркт..да, Флор..да; Адр..атика, Аркт..ка, Афр..ка, Балт..ка, Корс..ка; Алж..р, Ваш..нгтон, Ч..лі, Ч..каго; Ц..церон, Ш..ллер, Дж..гарханян; Т..ціан, Ж..оно, Великобр..танія, Кр..т, Мадр..д. (45)

Словниковий диктант № 17

Написання слів іншомовного походження

Пар..ж, Р..м; Австр..я, Р..о-де-Жанейро; Аргент..на, Бразил..я, Ват..кан, Єг..пет, Єрусал..м, Пак..стан, Сард..нія, С..рія, С..ц..лія, Т..бет; ..дея, ..люзія, імен..тет, ..талія; акс..ома, біограф..я, д..агональ, рад..ус, тр..умф, еволюц..я, істор..я, соц...ологія, цивілізац..я; такс.., шас.., пенальті.., в..заві, жалюз..; арх...в, академ..чний, банк..р, б..знес, ван..лін, вітам..н, г..мн, г..мназія, м..моза, л..цензія, к..но, фін..ш, х..рург. (45)

Словниковий диктант № 18

Написання слів іншомовного походження

 Б..нт, в..мпел, граф..н, л..мон; башк..р, к..ргиз, к..шлак; єп...скоп, м..трополит; Батум.., Н..цца, С..дней, Ф..ліппіни; Паган..ні, Дебюсс.., Гр..мм, К..плінг; арха..зм, інту..ція, сю..та, Ізма..л; ант..історичний, д..зінформація; екзам..н, ду..т, про..кт; д..кваліфікація, р..абілітація; д..крет, д...кламація, р..петитор, с..кретар; ..вропа; аб..турієнт, ф..єрія, фо..є; ател..є, він..єтка; прем..єра, інтер..єр, Руж..є; брош..ра, ж..рі, параш..тист, парф..ми. (45)

Словниковий диктант № 19

Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складних іменників

Паро/плав, праце/люб, чорно/гуз, чисто/тіл, земле/упорядник, лісо/степ, шлако/блок, перекоти/поле, одірви/голова, пройди/світ, сто/ліття, п’яти/денка, пів/коло, пів/яблука, пів/Європи, полу/мисок, напів/автомат, авіа/перевезення, авто/дром, вело/спорт, мікро/клімат; купівля/продаж, лікар/педіатр, інженер/технолог, вовчик/братик, прем’єр/міністр, член/кореспондент, генерал/майор, план/схема, дизель/мотор, блок/система, грам/атом, ліжко/місце, людино/день, тепло/маса, мати/й/мачуха, люби/лиш/не/покинь, сон/трава, віце/прем’єр, екс/губернатор, лейб/офіцер, максі/мода, міді/одяг, міні/футбол, обер/майстер. (45)

Словниковий диктант № 20

Правопис складних прикметників

Тепло/обмінний, радіо/фізичний, легко/атлетичний, західно/слов’янський, воле/любний,машино/будівний, внутрішньо/шкільний,сто двадцяти/п’ятирічний, загально/історичний, ліво/бережний, важко/хворий; суспільно/корисний, абсолютно/сухий, діаметрально/протилежний, біологічно/активний, різко/окреслений,взаємно/ перпендикулярний, правильно/розташований, науково/розроблений ; мовно/стилістичний, вузько/спеціальний, п’яти/поверховий, дво/разовий, десяти/річний, шести/кутний; біло/чорно/сірий, діалектико/матеріалістичний, вокально/інструментальний, соціал/демократичний,генерал/губернаторський, освітньо/виховний, фізико/математичний, військово/морський, воєнно/стратегічний, військово/зобов’язаний, м'ясо/молочний, сніжно/білий, кисло/солодкий, жовто/гарячий, південно/західний, північно-/хідний, грудо/черевний, 20/літній, 9/відсотковий, життє/любний. (45)

Словниковий диктант № 21

Правопис складних прислівників

До/нині, поза/торік, до/пізна, переусім, мимхіть, обруч, тим/часово, з/надвору, позторік, спілоба, днизу, с/краю, у/четверо, на/троє, аби/як, що/дня, як/найкраще; по/людськи, по/нашому, по/господарському, по/четверте, так/то, хтозна/де, куди/небудь, будь/коли, вряди/годи, часто/густо, не сьогодні/завтра, більш/менш, ледве/ледве, як/не/як, пліч/о/пліч, далеко/далеко; до/речі, уві/сні, на/жаль, на/совість, у/стократ, до/ладу, з ранку/до/ночі, сам/на/сам, раз/у/раз, в/цілому, в/основному, по/троє. (45)

Словниковий диктант № 22

Правопис прийменників, сполучників

Напередо/дні,оба/біч, що/до, на/прикінці, нвпроти, зради, здля, пміж, по/серед; з/за, із/за, з/над, з/перед, з/під, з/поза, з/поміж, з/понад, з/попід, з/посеред, з/проміж; у/разі, під/кінець, під/час, що/ж/до; немовби/то, то/що, при/тому, не/наче, от/же, за/те, начеб/то, ніби/то, при/тому, тоб/то; для/того/ щоб, при/цьому, після/того/як, так/що, у/міру/того/як, незважаючи/на/те/що, отож/то, тим/то, тільки/но, тому/то, тож/бо. (45)

Словниковий диктант № 23

Правопис часток

А/ніяк, чи/мало, що/правда, де/котрий, де/коли, ані/скільки, щразу, ані/як, аби/як, авже/ж, ато/ж, як/би, що/б, ніби/то, або/що, хто/сь, де/сь, куди/сь; ходи/бо, давай/но, тим/то, як/от, прочитав/таки; стільки/ж/то, як/би/то; будь/що, куди/небудь, казна/хто, хтозна/коли, бозна/що; таки/прийшов, таки/оглянув; дарма/що, тільки/що, хіба/що, що/ж/до, що/то/за, що/то, чи/то; хай/світить, нехай/квітує; вивчив/би, написала/б; співай/же/зі мною; ти/ж/сам/обіцяв. (45)

Словниковий диктант № 24

Правопис складноскорочених слів

 Обл/виконком, філ./фак, пед./університет, проф./настил, Всесвітня організація охорони здоров’я, відкрите акціонерне товариство, Національний фармацевтичний університет, ТУ/34, ІЛ/80, К/700, АН/24, Укр/інформ, Київ/міськ/рада, Мін/здоров/відділ, рай/в/но, мед/інститут, рай/військ/комат, СНД, МАУ, СБУ, ТСН, Укр/проф./рада, ТОВ СП «Нібулон», лісо/степ, юн/нат, фіз/мат, юр/фак, (З,з)агс, ГУ/МВС, Бі/бі/сі, Сі/ай/сі, Укр/нафта, ЗНО, ДПА, ООН, уч/ком, стін/газета, Дон/бас, ЛАЗ, сіль/маг, ГЕС, ТЮГ, АТС, СПУ, обл/держ/адміністрація. (45)

Словниковий диктант № 25

Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ

Петро(..), Іван(..), Марк(..), Ігор(..), Олег(..), Андрій(..), Сергій(..), Аркадій(..), Терентій(..); Анатолій(..), Юрій(..), Пантелей(..), Сергіївна, Віктор(..), Гліб(..), Олександр(..), Лазар(..), Ілля(..), Яків(..), Кузьма(..); Ал..ксандров, Зал..ський, Міцк..вич, Чап..к, Горд..єв, Голуб..в, Мендел..єв, Матв..єв, Євдок..мов, Єрш..в, Муромц..в, Лазар..в, Вереса..в, Афанась..в, Юр’..в, Б..лінський, Л..сков, См..хов, Зв..рев, Новос...лов, Солов..в, Ізма..лов, Івл..в, Шишк..н, Кисел..в. (45)

Словниковий диктант № 26

Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках; не і ні з різними частинами мови

Друж..ій, схід..ий, мільярд..ий, дорож..ій, несказа..ий, нездола..ий, невблага..ий, здоровее..ий; зробле..ий, прикруче..ий, сказа..ий, писа..ий, зрубле..ий; не/мовля, не/впинний, не/стямний, не/воля, не/сміливий, не/втямки, недо/люблювати, недо/крів’я, недо/торканність, не/ написав, не/підтвердив, не/чотири, не/так, не/цілковито, не/зовсім, не/можна, не/треба, не/той, не/на/те, не/раз, не/здолані (перешкоди), не/підтверджена (теорія), не/завершена (праця); ні/що, ні/коли, ні/як, ні/який, ні/те/ні/се, ні/з/ким, ні/в/кого, ні/туди/ні/сюди, ні/до/розмови. (45)