Щороку 22 січня українці
відзначають День Соборності. Цього дня у 1919 році, з проголошенням Акту Злуки
Української та Західноукраїнської Народних Республік, відбулося символічне
об’єднання українських земель в одній державі. Цей день став основоположною
подією для українського державотворення, а Акт Злуки, попри свою декларативність,
увійшов до нашої історії як надважливий крок на шляху до проголошення незалежності
України у 1991 році.
В українській мові
«соборність» означає всеєдність, цілісність, неподільність. Тож нехай цей
урочистий день утвердить нас у єдності та патріотизмі, додасть кожному наснаги
працювати задля блага нашої країни та добробуту наших людей.
Уперше День Соборності на
державному офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської
України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років
перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.
Хоч і свято було
утвердженим, однак у радянські часи його вважали контрреволюційним, тому
повністю ігнорували та намагались стерти з пам'яті та свідомості українців.
В сучасній країні День
Соборності вперше провели на державному рівні аж у 1999 році.
Головною традицією та
символом Дня Соборності є "живий ланцюг". Вперше такий з'явився ще у
1990, коли більш як мільйон українців взялись за руки і з'єднали Київ та Львів.
Тож і ми сьогодні об’єдналися в закладі та утворили «живий
ланцюг Соборності».
