У
ці травневі дні разом з Європою та світом ми відзначаємо День пам'яті та
примирення і вшановуємо мужність і відданість тих, хто здобував перемогу над нацизмом у Другій
світовій війні.
Ми
в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко
обірвала війна.
Ці
дні важливі для нашого народу й нашої
історії. День перемоги – символ мужності та згуртованості заради вищої мети –
спільної перемоги.
На
жаль, з року в рік, учасників у Другій світовій війні залишається все менше, і
кожен українець зобов’язаний дякувати їм за мирне небо над головою.
Світла
пам'ять загиблим у боях за визволення, захист честі та гідності рідного народу.
Земний уклін героям війни, які зуміли вижити у страшному пеклі ворожих навал та
крізь усе життя пронесли любов до Батьківщини.
Пам’ять
про подвиги захисників назавжди залишиться в серцях багатьох поколінь.
Наш
святий обов’язок — шанувати безцінний подвиг ветеранів, зберегти спогади
очевидців кривавих років війни для наступних поколінь.
Сьогодні
згадую ім’я свого діда- Кутіна Андрія Романовича, який наблизив
перемогу зі зброєю у руках, своїх родичів, які працювали у тилу: Кутіну
Олександлру Макарівну, Бабича Олександра Акимовича, Бабич Євгенію Броніславівну.
Вічна їм пам’ять.
За цим посиланням можна переглянути Історію поколінь нашої родини.
#РодинніІсторіїВійни
https://drive.google.com/file/d/1wkfFzDOtYU3CRHwgymyifmFtlPGCymxF/view?usp=sharing
Ми
обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову».
Коли сьогодні на Сході України йде війна, для нас мир це не закляклий страх
перед ворогом, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для
гармонійного розвитку особистості та суспільства. Ми пам’ятаємо,
яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що
агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на
чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять
робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія
не повториться.
