Засідання педагогічної ради Краматорської української гімназії.

Тема: «Креативність у структурі педагогічної діяльності як складова адаптаційних можливостей особистості».

 Мета:

·        розширити знання учителів  про креативність, фактори її формування, ознаки творчості педагогів та учнів; розглянути основні поняття креативної освіти;

·        розглянути креативність у структурі педагогічної діяльності як складову адаптаційних можливостей особистості;

·        визначити риси творчої особистості та умов, що заважають виявленню творчості;

·        розвивати креативні та комунікативні здібності  учасників заняття;

·         сприяти розвитку творчої уяви, допитливості, сміливості та гнучкості мислення.

Використані інтерактивні технології:

· колективно-групове навчання;

· «вільний мікрофон»;

· «мозковий штурм»;

· метод асоціацій.

Форма проведення : педрада з елементами тренінгу.

План підготовки :

- створення ініціативної групи з підготовки засідання педради;

- вивчення педагогічної та психологічної літератури з проблеми;

- проведення анкетування педагогів та учнів і обробка отриманих результатів.

Обладнання:

- виставки психолого-педагогічної літератури з теми педради;

- виставка науково-методичних розробок педагогів;

- мультимедійна установка для перегляду презентацій;

- стікери, маркери для роботи в групах.

Прийняття правил роботи

Група озвучує та приймає правила роботи на тренінговому занятті.

Правила закріплюються на демонстраційному стенді, який добре видно кожному з учасників:

·        діяти за принципом «тут і тепер»;

·        дотримуватися принципу добровільної активності;

·        позитивно ставитися до себе та до інших;

·        бути відкритим і відвертим під час спілкування;

·        говорити лише від свого імені;

·        дотримуватися принципу толерантності в роботі;

·        цінувати свій час і кожного.

Хід  педради

Актуальність проблеми.

Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це пов'язане з рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості, створенням умов для їх виявлення. Суспільство усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання в різних галузях життєдіяльності й умітимуть адаптувати їх до постійно змінюваних умов своєї життєдіяльності, будуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тобто будуть компетентними, креативними і комунікативними людьми. Ось чому ми обрали  тему засідання педагогічної ради : «Креативність у структурі педагогічної діяльності як складова адаптаційних можливостей особистості».

По-друге, кредо гімназії протягом багатьох років є девіз : «Творчість – спосіб дії»

По-третє, цій тематиці відповідає науково - методична проблема : «Творче спрямування інноваційної діяльності педагогічного колективу на всебічний розвиток особистості учнів та зростання професійної майстерності вчителя».

На думку професора І. Милославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату.

Отже, креативність – це:

o потреба у створенні нового,

o отримання задоволення від процесу творчості,

o уміння оцінювати обставини,

o уміння аналізувати ставлення оточуючих до себе і до своєї діяльності,

o бачення та розуміння своїх переваг та недоліків.

Креативність є характерною ознакою творчої особистості, спроможної реалізувати свій творчий потенціал за власною ініціативою і з вибором відповідних засобів.

Гімназія є навчальним закладом, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, ураховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання саморозвитку, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості та її здатність до творчого нестандартного мислення, уміння ефективно розв'язувати складні проблеми. Адже, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почуватися в нестабільних соціальних умовах, швидше знаходить своє місце в суспільстві. Тому переконані,що нашим  першочерговим завданням є виховання та навчання креативно розвиненої особистості.

Для визначення креативності використовуються різноманітні тести дивергентного мислення, особистісні опитувальники.

Принцип креативності у роботі педагога та в навчально-виховному процесі полягає у максимальній орієнтації на творче начало у навчальній діяльності, засвоєнні власного досвіду творчої діяльності. Тут мова йде не просто про просте «видумування» завдань по аналогії, а передусім мається на увазі формування в учнів здатності самостійно знаходити рішення завдань, які не зустрічались раніше, самостійне «відкриття» нами нових способів дій.

Поняття творчої особистості можна трактувати двома шляхами. Відповідно першому, креативність або творча здібність у тому чи іншому змісті властива кожній людині. вона також невід’ємна від людини як здатність мислити, розмовляти, відчувати. Більше того, реалізація творчого потенціалу, незалежно від його масштабів, роблять людину психічно повноцінною. Позбавити людину такої можливості – означає викликати в неї невротичний стан.

Погляд на креативність як універсальну рису особистості людини, зокрема, педагога, завданням якого є активізація творчого потенціалу вихованців, передбачає визначення розуміння творчості. Творчість розуміється нами як процес створення чогось нового, при чому процес не запрограмований, непередбачуваний і раптовий. При цьому до уваги не береться цінність результату творчого акту і його новизна для великої групи людей, для суспільства або для людства. Головне, щоб результат був новим і значущим для «творця». Самостійне, оригінальне вирішення дитиною задачі, котра вже має відповідь, буде творчим актом, а його самого вже варто оцінювати як творчу особистість.

Згідно другого трактування, не кожну особистість варто вважати творчою особистістю або творцем. Подібна позиція пов’язана з іншим розумінням природи творчості. Тут крім незапрограмованого процесу створення нового, береться до уваги цінність нового результату. Він повинен бути загальнозначущим, хоча його масштаб може бути різним. Важливою рисою творця є сильна і стійка потреба у творчості. Творча особистість не може жити без творчості, вона бачить у ній головну мету і основний зміст свого життя.

Багатьом людям, навіть творчо обдарованим, не вистачає творчої компетентності. Можна виділити три аспекти такої компетентності.

По-перше, на скільки людина готова до творчості в умовах багатовимірності та альтернативності сучасної культури.

По-друге, наскільки вона володіє специфічними «мовами» різних видів творчої діяльності, набором кодів, котрі дозволяють їй дешифрувати інформацію з різних галузей і перекласти «мовою» своєї творчості.

Третій аспект творчої компетентності є ступінь оволодіння особистісною системою «технічних» навичок та умінь, від якої залежить здатність здійснити задумані та «придумані» ідеї.

Саме креативна здатність ґрунтується на творчій фантазії, яка є синтезом уяви та емпатії (перевтілення).

Завданням педагога і є активізація цієї творчої фантазії, яка в свою чергу активізує креативність та розвиває вроджені творчі здібності.

Отже,головним завданням є активізація усіх своїх креативних здібностей і вироблення мотивації до здійснення навчально-виховного процесу засобами творчості, тобто пошуку креативних шляхів до розвитку власного творчого потенціалу та креативності вихованців.

4. Вправа «Моє бачення творчого  вчителя»

Мета: визначити якості, що характеризують креативного учителя сучасного закладу.

Вправа називається «Моє бачення творчого учителя». Ви повинні протягом 5 хвилин до кожної літери слова «творчість» дібрати якості, які, на вашу думку, характеризують творчого УЧИТЕЛЯ.

(Після виконання творчого завдання один представник групи зачитує версію розшифровки слова «творчість».)

Т— толерантний, терплячий, трудолюбивий…

В — винахідливий, відкритий, впевнений, вольовий, відвертий…

О— оригінальний, оптимістичний, організований, органічний…

Р — рішучий, розкутий, реактивний, романтичний, різний…

Ч — чутливий, чесний, чуйний, чарівний…

І — ініціативний, ірраціональний, інтелектуальний, інтелігентний…

С — самостійний, свідомий, самодостатній, сумлінний, сміливий…

Т—товариський, турботливий, тактовний…

Креативна освіта визначається як:

· освіта спрямована на розвиток загальної креативності учасників педагогічного процесу;

· освіта з гнучкою системою форми організації навчально-виховного процесу відповідно до нахилів і потреб учнів;

· освіта зорієнтована на використання інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.

Сутність педагогічної креативності.

 Сутність педагогічної творчості часто трактують як процес вирішення незліченної кількості завдань в постійно мінливих обставин, а це значить, що педагогічна діяльність є творчою по своїй суті. Багато педагоги, психологи, вчені вважають, що викладання є мистецтво, а не ремесло.

 Цілком природно, що людина. Здійснює творчу діяльність, повинен бути особистістю творчою.

 Будь-яка творча діяльність завжди замикається на особистості, на індивідуально-творчих здібностях людини, яка її виконує. Тому. Для того, щоб підняти педагогічне ремесло на рівень педагогічного мистецтва, насамперед, необхідно розвинути і розкрити творчий потенціал особистості педагога.  Творчість, так само як і індивідуальність, не вкладається в рамки стандартного, вона унікальне й неповторне явище , як неповторна особистість кожної людини.  Педагогічна творчість стане справжнім мистецтвом тільки в тому випадку, якщо вона розвинеться з глибини внутрішніх потреб та індивідуальних здібностей особистості вчителя.

З'ясуємо суть понять «творчість», «креативність».

Під творчістю найчастіше розуміють створення нових матеріальних або духових цінностей. Творча діяльність є антиподом наслідування, копіювання діяльності за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом.

Визнаючи поняття «творча діяльність», Л. Виготський підкреслював, що творчий тип діяльності дійсно спрямований на створення «нового», утім це «нове» може бути не лише витвором нової речі зовнішнього світу, а й побудовою розуму чи почуття, що живуть і виявляються лише в самій людині, і є новим відносно їі системи знань, способів дій, тощо. Творчим може бути не лише результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється.

Розглянемо визначення поняття «креативність»

Креативність (від латинського – творити) - творчі можливості людини, які можуть проявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість у цілому або її окремі сторони, продукти діяльності, процес їхнього творення.

Креативність – це здатність дивуватися та пізнавати, знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового та здатність до глибокого розуміння свого досвіду. (Е. Фромм)

Креативність – здатність продукувати багато різноманітних оригінальних ідей у нерегламентованих умовах діяльності. Це вміння додавати дещо нове в досвід, усвідомлювати прогалини й суперечності, відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Креативність (за К. Роджерсом) – характеристика повноцінно функціонуючої людини, здатність продукувати унікальні ідеї, результати, способи вирішення завдань, проблем. Креативність визначається не стільки критичним ставленням до нового з точки зору досвіду, скільки сприйняттям нових ідей.

Креативність (за Дж. Гілфордом) – дивергентне мислення, яке характеризується здатністю висувати велику кількість рівноправних ідей при вирішенні певної проблеми, нестереотипністю самого мислення.

Креативність тією чи іншою мірою властива кожній людині, а її проявам перешкоджають вплив середовища, заборони, соціальні шаблони. І на цій основі розвиток креативності є шляхом звільнення творчого потенціалу від «утисків», які панували раніше.

Креативність – найважливіший і водночас незалежний фактор обдарованості, який рідко виявляється в тестах інтелекту й академічних досягненнях. Креативний процес – це форма активності в проблемному пошуку, свідома й цілеспрямована спроба розширити наявні межі знань, зруйнувати існуючі обмеження.

Креативність – особливість інтелекту, специфічна потреба людини в пошуково-перетворювальній діяльності, властивість цілісної особистості (творчі здібності, творчий потенціал, творче мислення, творча обдарованість).

Креативність (за П. Торренсом) — творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і входять у структуру обдарованості як незалежний, фактор.

Шановні колеги, вашій увазі – велике розмаїття визначень терміну «креативність». На основі запропонованих спробуйте дати власне визначення креативності. Як бачимо, сучасна наука не має чіткої дефініції поняття «креативність», цей процес є досить специфічним, хоча водночас має і загальні характеристики: творчі інноваційні здібності індивівіда.

Креативність – синонім інноваційності, поняття, яке визначає здатність особистості до продукування принципово нового, духовного і матеріального; це елемент розвитку культури, важливий чинник творення самобутності нації. Якість освіти в майбутньому має визначатися саме спроможністю навчального закладу створювати умови для розвитку нетрадиційного мислення, уміння адаптуватись і згодом перетворювати середовище. Принцип креативності «полягає в максимальній орієнтації на творче начало в навчальній діяльності, засвоєнні власного досвіду творчої діяльності». При цьому в результаті навчально-педагогічного впливу має формуватись гуманна особистість, яка вміє, відстоюючи свою неповторність, толерувати розмаїття оточуючого соціального, політичного та економічного середовища. Існування людини має стати успішною життєтворчістю, що можливе зокрема, і за умови добору для навчального процесу тих знань, які є «довготривалими цінностями».

Глибше уявити суть поняття «креативність» нам допоможе наступна вправа: запишіть, з чим ви асоціюєте:

Інновації

І – ініціативність

Н – новизна

Н – неординарність

О – обдарованість

В – волевиявлення

А – альтернатива

Ц – цікавість

І – інформативність

Я - якість       

Творчість

Т – талант

В – винахідливість

О – оригінальність

Р – розвиток

Ч – час

І – інтегрованість

С – співпраця

Т – терпіння

Ь

Інновація: 

Творчість:

1       ініціативність     

Т       талант

Н       новизна     

В       винахідливість

Н       неординарність 

О       оригінальність

О       обдарованість    

Р       розвиток

В       волевиявлення   

Ч       чіткість

А       альтернатива     

І        інформативність

Ц       цікавість   

С       співпраця

І        інтелектуальність        

Т       терпіння

Я       якість        

Ь      

Ці характеристики можна вважати ключовими властивостями креативної особистості.

Сучасною педагогічною наукою акцентуються такі складові якості освіти, як діалогічність, креативність, інноваційність, прагматизм. Одними із важливих чинників є феномен креативності як обов'язковий атрибут знань, що набуває людина в процесі навчання, діалогічність суб'єктів освітнього процесу та прагматизм підходів. Відомий американський футуролог, президент Центру громад майбутнього Рік Смайєр справедливо вказує на те, що ми живемо в час, коли «минуле не є хорошим провісником майбутнього» і тому «нам потрібно змістити акцент від минулого впевненості і ясних результатів до майбутнього, яке потребує примирення з непевністю та двозначністю». Для сучасної освіти є дуже важливим «усвідомити, що їй необхідно допомагати учням розпізнавати тенденції та слабкі сигнали майбутнього, бачити новоявлені моделі та зв'язки, розвивати емоційні вміння задля спроби стати справді креативними».

Ми вже зрозуміли, що сучасною наукою визначається поняття «креативність» досить широко.

Узагальнюючи досвід наукових досягнень у вітчизняній і зарубіжній психології (Д. Б, Богоявленська, В. М. Дружинін, Н, С. Лейтес, М. С. Каган, Н. В. Кузьміна, О. М. Матюшкін, Я. О. Пономарьов, В. В. Рибалка, М. О. Холодна), можна дійти висновку, що креативний процес є специфічним для різних галузей знань та водночас має і загальні характеристики. Креативність — синонім інноваційності, поняття, яке визначає здатність особистості до продукування принципово нового, духовного і матеріального; це елемент розвитку культури, важливий чинник творення самобутності нації.

Якість освіти в майбутньому має визначатися саме спроможністю навчального закладу створювати умови для розвитку нетрадиційного мислення, вміння адаптуватись і згодом перетворювати середовище. Принцип креативності «полягає в максимальній орієнтації на творче начало в навчальній діяльності, засвоєнні власного досвіду творчої діяльності». При цьому в результаті навчально-педагогічного впливу має формуватись гуманна особистість, яка вміє, відстоюючи свою неповторність, толерувати розмаїття оточуючого соціального, політичного та економічного середовища. Існування людини має стати успішною життєтворчістю, що можливе, зокрема, і за умови добору для навчального процесу тих знань, які є «довго­тривалими цінностями».

Із сучасних дидактико-методологічних форм роботи нерідко педагоги найчастіше вдаються до того, що знайоме, перевірене часом, а значить, як іноді вважається, надійне й ефективне. Такий підхід, насправді, сьогодні не лише застарів, але й приховує низку небезпек. Найпершою з них є досі неподолана монологічність, що не­рідко характеризує як мислення та світогляд вчителя, так і методику добору й викладання матеріалу. Наслідком монологічності є усування від навчального процесу одного з його основних суб'єктів – учня, який часто втрачає шанси пізнати синергетичні (сумісні) зв'язки конкретної дисципліни в системі власного практичного та наукового світогляду.

Креативність — це продукт діалогічності, це та іскра, що виникає від притирання двох, трьох, багатьох бачень, свідомостей.

Водночас творчість має стати прагматичною. Це зовсім не заперечує ні фундаментальних цінностей, ні мистецтва, ні навіть такої важливої складової, як ірраціональне знання. Прагматизм XXI ст. — це чітке бачення реального, гостре передчуття майбутнього, духовність, закон і відповідальність за себе і ближнього. Жор­стка конкуренція між державами, ідеологіями, ринками, релігіями і т. д. — це і є сучасна реальність, це виклик для кожного, хто хоче достойного життя. Саме тому державна політика галузі освіти має формуватися людьми, які усвідомлюють справжню вагу освіти в стратегії розвитку держави. Учитель і учень повинні бачити себе важливими творцями майбутнього, не лише далекого, але й найближчого. Тільки тоді можна говорити про справжню якість освіти, в якій знання і практична діяльність дитини хоча і розглядаються як «ізольовані сутності, усе ж таки не мають жодного сенсу один без одного. Якісна освіта нашого часу – це освітлення духу та розуму людини, це пробудження того ще не займаного потенціалу творчості та мудрості, який може проявитися разом із відродженням гуманності.

Культ самостійності й нестандартності думок, знайомство з основними мисленнєвими операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям усе життя, полегшуватимуть їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися в людському суспільстві.

Тривалий час помилково вважалось, що головне в розумовому розвитку дітей – передача їм якомога більшої кількості знань. Життя ж доводить, що розумна людина – це не стільки особа, яка багато знає, скільки та, що вміє наявні знання застосовувати в складних буденних життєвих ситуаціях. Адже вміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним умінням людини. Про таких людей кажуть, що вони можуть творчо мислити, є креативними.

Виходячи з вищесказаного, дайте відповідь на питання:

o Чи вважаєте ви себе особистістю креативною?

o Якщо можливо, наведіть приклад своєї креативності.

 Якщо не всім, хай подумки, не вдалося зарахувати себе до креативних особистостей, то ще раз наголошу:

Найбільш важливі якості, характерні для творчої особистості:

1. Прагнення до самореалізації. Одна з вищих духовних потреб особистості, що проявляється в реалізації своїх творчих сил і здібностей, у постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні якості своєї професійної діяльності, орієнтації на вищі загальнолюдські цінності.

2. Захопленість роботою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займаєтесь, ототожнення себе з професією, глибоке задоволення й разом з тим постійна готовність до вдосконалення; сприйняття праці як сенсу життя.

3. Аудентичність особистості. Щира і відкрита поведінка у ставленні до себе і до інших; небажання ховатися за умовними масками й виступати перед іншими, приховуючи власні прагнення. та переконання, свої індивідуальні здібності.

4. Незалежність суджень. Здатність особистості висловлювати свої судження, не пристосовуючись до поглядів інших; некомформізм; повна самостійність наодинці, повага до позицій інших.

5. Упевненість у власних силах. Адекватна оцінка своїх сил і можливостей, що ґрунтується на досвіді; вибір цілей і завдань, які особистість здатна вирішувати на високому рівні; відсутність невиправданої тривожності під час вибору і реалізації завдань.

6. Індивідуальність і гнучкість. Здатність самостійно ставити нові цілі, а також змінювати їх при зміні умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальними й об'єктивними під час вирішення виникаючих потреб.

7. Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності своїх дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і необдуманості рішень, уміння вчитися на помилках, постійний аналіз і осмислення власної діяльності, її засад і ціннісної суті.

8. Сприятливість і відкритість до нового. Поєднання зрілої думки і свіжого сприйняття, радість пізнання нового, незвичного, оригінального; неприйняття всього стереотипного (за Ю. М. Кулюткіним).

Основні ознаки творчості педагога:

1. Здатність створювати у своїй свідомості оптимістичний образ результату й досягати максимально адекватного йому на практиці.

2. Здатність бачити в досвіді інших педагогів ідеї, керуючись якими вони успішно просуваються до вершин професіоналізму.

3. Здатність розвивати в учневі прагнення до інноваційної продуктивної діяльності.

4. Уміння втілювати науку в практику.

Приємно відмітити, що колектив  гімназії можна вважати креативним.

Про креативність колективу свідчить його якісний склад – 100% учителів мають вищу освіту, категорії: Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Виконати покладену на нього місію вчитель може лише в тому випадку, якщо буде постійно збагачуватися науковими знаннями, педагогічними вміннями, буде вдосконалювати свою особистість.

Особистість учителя була і залишається ключовою фігурою педагогічного процесу.

У 2013-2014 н.р. у Краматорській українській гімназії  працювали:

Всього учителів         – 44                              Вищої категорії   – 25 (57 %)

Першої категорії        – 6 ( 14%)                    Другої категорії –   5 ( 11%)

Спеціалістів      –  4 (9 %)

Нагороджені знаком "Відмінник освіти України" –   4  (9 %)

Мають педагогічне звання  "учитель-методист"     –   6 (14 %)

Педагогічне звання "старший учитель"                            – 12 (27 %)

Директор гімназії Щербак В.Ю. презентувала досвід роботи навчального закладу на рівні області - для директорів-слухачів курсів підвищення кваліфікації у Донецькому інституті післядипломної педагогічної освіти з теми: « Стратегічне управління закладом нового типу».

Заступник директора з навчально-виховної роботи Сезько Т.А. представляла систему роботи закладу щодо організації роботи з обдарованими та здібними дітьми у рамках міжрегіонального семінару за участю керівників закладів освіти нового типу Іванофранківщини. Краматорську українську гімназію відвідали Чернишов Олексій Іванович ,ректор Донецького обласного інституту післядипломної освіти та  завідувач Центру організаційно - методичного супроводу розвитку обдарованості  Кузьмін Сергій Сергійович , Леонова Наталія Сергіївна (методист Центру).

Учитель – головна фігура педагогічного процесу і його особистий приклад – могутній фактор виховного впливу. Творчий обдарований учитель – учитель майбутнього.Педагоги гімназії беруть активну участь у конкурсах педагогічної майстерності.

У 2013-2014 н.р. учитель світової літератури Якушенко Г.Л. стала переможцем міського й учасником  обласного етапу конкурсу «Учитель року-2014» у номінації «Світова література»,

Савчук О. А .,  учитель історії та правознавства - переможець міського та лауреат обласного етапу  конкурсу на кращий урок з історії. Рішенням Вченої ради Донецького обласного інституту післядипломної освіти (протокол №4 від 02.12.2013) досвід роботи Савчука О.А. занесений до обласного банку перспективного досвіду. Під час міського методичного семінару Савчук О.А. провів майстер-клас з теми з правознавства – «Спадкове право» ( жовтень 2013 р.). Перший із педагогів гімназії був спікером вебінару для учителів правознавства області.

Рішенням Вченої ради Донецького обласного інституту післядипломної освіти досвід роботи  учителя української мови та літератури Савчук І.Г. занесений до обласного банку перспективного досвіду. Статтю  про учителя та її вихованку Карватську Анастасію  подано до   інформаційного збірника «Мій шлях до успіху».(м.Донецьк)

Сезько Т.А.,заступник директора,учитель української мови та літератури -переможець обласного заочного мовно – літературного  конкурсу «Марафон – проект»  для учителів «Духовність народжується від духовності» ,учасник ІІІ Всеукраїнського конкурсу «Творчий учитель-обдарований учень» у номінації: «Авторський розвивальний урок. Українська мова та література.»

Учителі Савчук І.Г. та Мельник І.Р. взяли участь в обласному Інтернет – змаганні «Філолог-ерудит» (до Дня української мови та писемності). Результат: переможець ІІ ступеня – Мельник І.Р. , лауреат конкурсу – Савчук І.Г.Учителі кафедри взяли участь у Всеукраїнському диктанті національної єдності. Результат: переможець – Савчук І.Г. (нагороджена електронною книгою та збіркою «Кобзар»), ІІм. – Прєснякова Л.І.(нагороджена радіоприймачем та збіркою «Кобзар»), учасники – Міщенко Н.А., Мельник І.Р.

  Демидюк С.В.,учитель фізичного виховання- керівник методичного об’єднання учителів фізкультури міста.

Редька Г.С.-  координатор Міжнародного  проекту  «FAIRPLAY-Чесна гра» (2013-2014 н.)

Дмитрієва І.Г.- керівник окружного методичного об’єднання учителів англійської мови міста.

Приходько Л.А.-керівник “Школи молодого бібліотекаря”(ІІІ округу).

Бородай О.В. -керівник консультативного пункту (на базі КУГ) для  вчителів історії міста Краматорська з проблеми : «Науково-дослідницька діяльність учнів (з досвіду роботи філії МАН на базі Краматорської української гімназії)».

55% педагогів беруть участь у роботі творчих груп міста.

Друкована продукція представлена у  «Методичному порталі -2013-2014 н.р.» учителями:

    Щербак В.Ю.- директор,учитель історії

    Соломка Л.І.-учитель англійської мови

    Сопіна О.О.-учитель німецької мови

    Савчук І.Г.-учитель української мови

Однією із ефективних  форм методичної роботи є  виступ учителя ‑ автора досвіду перед педагогічним колективом із детальною розповіддю про систему та технологію своєї роботи, про умови її ефективності, про наявні труднощі. У 2013-2014 н.р. презентували свій досвід на рівні міста наступні учителі:

Савчук І.Г., Мельник І.Р. учителі української мови та літератури.

Соломка Л.І.,учитель   англійської мови,класний керівник

Сопіна О.О., учитель німецької мови

Гвоздій К.Д.,учитель початкових класів

На рівні області :

Мельник І.Р., учитель української мови та літератури.

Видано збірки творчих робіт учнів -Тарасові онуки.(збірка прозових та поетичних творів учнів та вчителів Краматорької української гімназії) – Краматорськ: Науково-методичний центр Краматорької української гімназії, 2014

 Отже, учитель гімназії – це педагог професіонал, який уміло викладає, організує навчання і життєдіяльність дітей, створюючи умови для їхнього розвитку, власним прикладом позитивно впливає на формування світогляду вихованців.

Активна участь членів педколективу у конкурсах «Учитель року»– свідчення інновацій у колективі

 Проведення на базі школи обласних конкурсів та семінарів, членом журі та учасником яких є педагоги гімназії, свідчить про нашу творчу працю

Неабияк сприяє нашому креативному іміджу робота сайту. Це – дуже складна й відповідальна робота і треба бути досить креативною особистістю, щоб виконувати її.

 А ще - проведення на базі школи міських семінарів

 Отже, можна зробити висновок, що педагогічний колектив в основному, працює творчо і налаштований на інновації, тобто є креативним.

Але корисно буде пригадати:

Фактори, що впливають на формування креативності педагога:

1. Знання психолого-педагогічних засад навчання.

2. Любов до дітей.

3. Глибина знань свого предмета.

4. Наявність відповідних особистісних якостей педагога.

5. Моральність.

6. Рівень управлінської діяльності в школі.

7. Володіння методикою свого предмету.

8. Прагнення вивчати передовий педагогічний досвід.

9. Знання індивідуальних особливостей учнів.

10. Уміння планувати свою роботу і вчити цьому учнів.

11. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

12. Уміння вчити вчитися.

13. Сприятливий мікроклімат у колективі.

14. Об'єктивність оцінки знань учнів.

15. Уміння виділяти головне.

16. Розвиток індивідуальних здібностей учнів.

17. Здійснення міжпредметних зв'язків.

18. Уміння емоційно видавати інформацію.

19. Уміння передбачувати результати своєї роботи.

20. Володіння педагогом інструментарієм аналізу власного результату і процесу, що до нього призводить.

21. Створення в педколективі ситуації успіху для вчителя.

22. Взаємостосунки з колегами.

23. Наявність у педагога психологічних знань, здатність до емпатії (здатність відчувати почуття і психологічний стан іншого; співпереживання).

Основні ознаки креативно орієнтованого уроку:

· єдність самовиховання, соціалізації та виховання;

· демократизм;

· розвиток ціннісно-смислової сфери діяльності;

· упровадження інноваційних технологій;

· використання індивідуального підходу;

· самостійний творчий пошук;

· співпраця вчителя й учня;

· розвиток творчих здібностей;

· оновлення змісту навчання;

· учитель — диригент на уроці.

Шановні колеги! Наголошую: створення зазначених сприятливих умов повинно завжди бути завданням педагогічного колективу на шляху реалізації методичної проблеми.

Як виховати та розвинути креативність?

Учений Ф. Монкс наголошував, що серед чималої кількості соціальних і природних факторів розвитку творчих здібностей істотне значення, крім сім'ї, відіграє навчання. Дослідник уважає, що на етапі шкільної освіти ми втрачаємо багато обдарованих учнів тому, що не завжди творчі діти визнаються вчителями та ровесниками як такі, оскільки зазвичай вони не схожі з іншими, губляться в умовах змагальності та стресових ситуацій; навчання в школі є переважно формалізованим; уся система освіти зорієнтована переважно на розвиток лівої півкулі головного мозку.

Аналіз основних підходів до проблеми розвитку креативності особистості дозволяє зробити такі висновки:

1) креативні можливості існують у кожній людині та можуть змінюватися впродовж її життя завдяки існуванню численної кількості факторів;

2) значну роль у формуванні та прояві креативності особистості відіграє середовище, зокрема сім'я та школа;

3) особлива роль в розвитку креативності відводиться спеціальному вихованню та навчанню— програмам, що спрямовані на розвиток когнітивної сфери особистості (психофізичні особливості).

Виховання завжди орієнтується на досягнення певного ідеалу — образу людини в конкретно-історичних умовах.

А на завершення – декілька правил-порад.

o Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

o Учителі з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

o Слід частіше показувати учням перспективи їхнього навчання.

o Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

o Головним є не предмет, якого ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.

o На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

o Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

o Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.

o Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв'язків є обов'язковою умовою розвивального навчання.

o Пам'ятайте, що насправді знає не той, хто

 переказує, а той, хто застосовує на практиці.

o Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних пе­реказів, дослівного відтворення.

o Оскільки міцність запам'ятовування інформації, що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подані в цілісних логічних структурах.

o У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

o Вивчайте й ураховуйте життєвий досвід учнів, їхні інтереси, особливості розвитку.

o Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями зі свого предмета.

Хороший учитель постійно шукає, раціоналізує свою діяльність. Творчість має бути рисою кожного освітянина, бо педагогічна праця – творча за своєю суттю. Вона має поєднувати в собі науковий підхід зі справжнім мистецтвом. Головне, що забезпечить успіх нашій країні, – жива творчість людей. Як казав Віктор Гюго, «Майбутнє – у руках шкільного вчителя». А інший учений (Іркін) писав: «Пересічний учитель – викладає, хороший – пояснює, видатний – показує, великий – надихає». Тож я бажаю Вам усім бути великими вчителями.

ПРОЕКТ РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ

1. Учителям-предметникам під час підготовки та проведення уроків передбачати використання творчих вправ, нестандартних завдань з метою розвитку креативного мислення учнів. Значну увагу приділяти обдарованим та здібним учням, залучаючи їх до участі в різноманітних конкурсах та роботі МАН.

Постійно

2. Класним керівникам з метою розвитку вмінь і навичок керувати власним креативним потенціалом, формування особистості  випускника школи, становлення його готовності до повноцінної творчої роботи включити до планів виховної роботи проведення тренінгів креативності.

 1 раз на семестр

  3.Заступнику директора з виховної роботи включити до плану роботи з батьками проведення батьківського всеобучу на тему «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бадаев, А. А. Активне методы обучения [Текст] / А. А. Бадаев. — М. : Профиздат, 1986. -—95 с.

2. Базанова, Т. А. Урок в форме игры-состязания [Текст] / Т. А. Базанова // Школа и производство. — 1999. № 3. — С. 56-57.

3. Бетшн, П. И. Деловая игра «Защита проекта» [Текст] / П. И. Белан // Школа и производство. — 1990. — № 3. — С. 64-66.

4. Богуславская, 3. М. Игра какс воеобразная форма деятельностидетей [Текст] / 3. М. Богуславская // Психология игры / Под ред. Д. Б. Зльконина. — М. : Педагогика, 1978. — 304 с.

5. Букатов, В. М. Педагогические таїнства дидактических игр : Учебное пособие [Текст] / В. М. Букатов. — М. : Московський психолого-социальный институт : Флинта, 1997. — 96 с.

6. Васильєв, И. А. Роль интеллектуалых эмоций в регуляции мыслительной деятельности [Текст] / И. А. Васильєв // Психологический журнал. — 1998. — Т. 19. — № 24. — С. 49-60.

7. Волков, К П. Много ли в школа талантов [Текст] / И. П. Волков. ~ М. : Знание, 1989. — 79 с.

8. Гильбух, Ю. 3. Внимание: одаренньїедети [Текст] / Ю. 3. Гильбух. — М., 1991.

9. Гин А. Приемы педагогической техники. Пособие для учителя [Текст] / А. Гин. — М. : Вита, 2003. — 87 с.

10. Горальський» А. Тренінг творчості в групі [Текст] / А. Горальський // Обдарована дитина. — 2000. — ЗУ^ 5.

11. Ірецов, А. Тренінг креативности для старшеклассникови студентов [Текст] / А. Грецов. — Питер, 2007.

12. Крамаренко, С. Г. Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості (Методика дослідження креативності) [Текст] / С. Г. Крамаренко, В. М. Кротенко, Л. Г. Тарабасова. — Дніпропетровськ, 2010.

13. Крамаренко, С. Г. Развитие творческих способностей учащихся [Текст] / С. Г. Крамаренко, В. М. Кротенко. — Днепропетровск, 2009.

14. Лейтес, Н. С. Возрастная одаренность и индивидуальные различия [Текст] / Н. С. Лейтес. —. М. : Воронеж, 1997.

15 Лосева, А. А. Психологическая діагностика одаренности [Текст] / А. А. Лосева. — М. : Академический Проект, 2004. — 176 с.

16. Лук, А. Я. Психология творчества [Текст] / А. Н. Лук. — М. : Наука, 1978. — 127 с.

17. Моляко, В. А, Психологические проблеми творческой одаренности [Текст] / В. А. Моляко. — Киев, 1995.