ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ГЕНІАЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ.

19 березня свій день народження святкує прекрасна поетеса, гордість України лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994) Ліна Костенко. Ця мудра й тонка жінка як ніхто інший глибоко розуміє та  вміє передавати сутність людських стосунків, переживань, сподівань. Її твори глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством. Ліна Костенко – незаперечний моральний авторитет для українців, і за свій вік вона жодного разу не заплямувала себе компромісами з нечесною владою. Геніальна українка говорить до нас своїми творами. Завжди актуальними та пронизливими:

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Вечірнє сонце, дякую за день!    

Вечірнє сонце, дякую за день!     

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.