неділя, 18 березня 2018 р.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ГЕНІАЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ.



19 березня свій день народження святкує прекрасна поетеса, гордість України лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994) Ліна Костенко. Ця мудра й тонка жінка як ніхто інший глибоко розуміє та  вміє передавати сутність людських стосунків, переживань, сподівань. Її твори глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством. Ліна Костенко – незаперечний моральний авторитет для українців, і за свій вік вона жодного разу не заплямувала себе компромісами з нечесною владою. Геніальна українка говорить до нас своїми творами. Завжди актуальними та пронизливими:

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Вечірнє сонце, дякую за день!    
Вечірнє сонце, дякую за день!     
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.