1 березня – 100 років з моменту ухвали Центральною Радою
Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових
білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ.
Проголосивши
своїм Третім універсалом року утворення Української Народної Республіки,
Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою
валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала
17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних
грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок
державних паперів.
Ухвалою
Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак
Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором
оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій
Іванович Нарбут.
Оформлюючи
свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко
XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку
князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII
століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох
найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською,
російською, польською та єврейською (ідишем).
З
випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як
державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100
карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших
національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і
вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався
українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського
державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко
патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було
зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні
причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина
федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року
«самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918
року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка
поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом
1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та
2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення
гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої
досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох
наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня,
відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут
використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої
— зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів
і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді
опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала
гумористичну народну назву «горпинка»).
