26 листопада Україна і світ вшанують пам’ять жертв
Голодомору-геноциду 1932–1933 і масових
штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У нинішній війні росія переслідує
ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української
ідентичності та української нації. І тоді, і нині країна-агресор намагається
зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний
арсенал. В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати
пам’ять убитих голодом – долучитися до
акції «Запали свічку», засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за
загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди
не повторювалися. Горить свіча на підвіконні, горить свіча в пам'яті, не згасає
вогник надії на щасливу долю нашого багатостраждального народу й перемогу над
усесвітнім злом! Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося,
тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали
причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і
вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну
державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну
допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.
