З НОВИМ НАВЧАЛЬНИМ РОКОМ

 

ПОДОРОЖ ДО ХАРКОВА ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ РЕЦЕНЗІЙ «ЧИТАЙ-ПИШИ», УЧНІВ КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

 Сьогодні моя історія — звіт про  участь та перемогу в конкурсі «Читай-пиши» учнів Краматорської української гімназії, про важливість  занурення у світ Книги, про доброту та турботу, а ще про те, що  саме Книга вчить, розповідає, наставляє, змушує мислити, співпереживати та радіти разом з іншими людьми.

Конкурс відгуків на українські книжки «Читай-пиши» — щорічна можливість для школярів і школярок спробувати себе в ролі літературних критиків і критикинь. А ще — познайомитися з улюбленими авторами й авторками, побувати в нових місцях, отримати корисні подарунки та навіть — бути опублікованими!

Нагадаю, що «Читай-Пиши» — конкурс для тих, хто

·        любить читати та ділитися враженнями від прочитаного;

·        має від 10 до 17 років;

·        живе у Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Щоб узяти участь у «Читай-Пиши 2021» треба було:

·        прочитати книжку українського автора чи авторки, бажано сучасних;

·        написати про неї відгук обсягом від 2 до 5 тисяч знаків;

·        або зняти відео тривалістю до 5 хвилин (монолог, діалог з кількома учасниками, розповідь з елементами буктрейлера тощо);

Майже півтисячі школярів Луганської, Донецької та Харківської областей віком 10-17 років узяли участь у конкурсі рецензій на твори українських авторів «Читай-Пиши». Найбільше робіт було з Донецької області. Учнями гімназії було надіслано 8 робіт. Переможцем конкурсу у номінації «Текстові рецензії»  став Бобулич Ігор( наставник Сезько Тетяна), учень 10-б класу та Романенко Анастасія, учениця 10-а класу, яка посіла призове місце у номінації «Відеорецензія».Примітним є те, що до фіналу ввійшли роботи Лілії Пархомчук та Ангеліни Масалітіної, учениць 10-б класу в номінації «Текстові рецензії», що свідчить про високий рівень робіт дівчат. Ігор Бобулич рецензував книгу «Anarchy in the UKR» Сергія Жадана. Анастасія Романенко рецензувала книгу «Не такий» Сергія Гридіна.

А до складу журі цьогорічного конкурсу увійшли: Сергій Жадан, Андрій Курков, Ганна Улюра, Ірина Славінська, Анастасія Музиченко, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Таня Стус, Галина Ткачук, Маша Сердюк.

Окрім кількості робіт, організатори — Благодійний  Фонд Сергія Жадана, BaraBooka, Український інститут книги та видавництво Vivat — відзначали, що з року в рік роботи стають все кращими, діти більш ґрунтовно підходять до вибору тем і аналізу творів, а постійні учасники/ці фактично рік готуються до подачі заявок.

Головним подарунком для переможців стала літня мандрівка Харковом, де діти змогли познайомитися з різними професійними та культурними середовищами. Крім того, Ігор та Анастасія отримали сертифікати на книжки від цьогорічного співорганізатора конкурсу — видавництва Vivat, та корисні ґаджети: смарт-годинник і набор для відеоблогінгу . Та чи не найголовніше —текстові роботи учасників будуть надруковані на сторінках Журналу “Однокласник” та на сайті BaraBooka.  З незабутніми  враженнями ми повернулися з Харкова. Це — дивовижне місто. У самому його серці можна побачити останні досягнення високих технологій, а поряд — вузьки вулички, вимощені бруківкою, з маленькими старовинними будинками, обсадженими столітніми дубами. Тому цікаво було відвідати Харківський літературний музей (неофіц. назва ЛітМузей), дізнатися про історію розвитку телебачення,  відчути дух літературного Харкова 20-30 років, дізнатися більше про мешканців легендарного будинку письменників «Слово» (вул. Культури, 9), і разом із тим познайомитися із сучасною компанією «Промодо», яка допомагає розвивати бізнес  за допомогою   інтернет-маркетінгу. Дивовижні відчуття, нові знання та натхнення для розвитку ми привезли з Харкова.

Серед авторів, яких цьогоріч найбільше рецензували конкурсанти, — Андрій Кокотюха, Сашко Дерманський, Сергій Гридін, Андрій Бачинський, Оксана Лущевська, Мар’яна та Тарас Прохасько, Марія Сердюк, Леся Воронина, Сергій Жадан, Зірка Мензатюк, Галина Вдовиченко, Ірен Роздобудько та інші сучасні українські автор(к)и.

«Цього року загальний рівень конкурсних робіт значно вищий, аніж попередні. Рівень аналізу, критичного мислення, рефлексій та творчого осмислення прочитаного часом вражає, а глибина і щирість підлітків викликають щем і захват», — розповідає дитяча письменниця і організаторка подій BaraBooka Настя Музиченко.

Письменниця та керівниця проекту промоції дитячого читання BaraBooka Тетяна Стус додає: «Кількість відеовідгуків зросла більш ніж удвічі, що свідчить про популярність та зручність такого формату. А ще цього року ми намагалися говорити про те, що книга — це прекрасний привід до розмови, і скоро, до речі, презентуємо відеопроєкт “Читай-Пиши”, який буде цікавий і читакам і їхнім дорослим».

Цікаву думку висловив письменник та співорганізатор конкурсу Сергій Жадан, з рук якого  гімназисти отримували нагороду; «У школах на Сході України, як загалом і по всій країні, — все тримається на вчителях. І з одного боку це добре, бо свідчить про те, що система дає можливість щось робити, працювати, реалізовуватись. І там, де є зацікавлені і захоплені своєю справою вчителі, з’являються нові активності, формуються простори і спільноти з дітей, а подекуди і батьків. А з іншого — погано, бо це свідчить, що наша освітня система дуже вразлива. Там, де ми маємо пасивних і не зацікавлених учителів, діти мають набагато менше можливостей для отримання якісних знань, розвитку, виходу за межі своїх можливостей. У будь-якому випадку, все тримається на вчителях, якщо вони активні, дієві і готові працювати»

Голова БФ Сергія Жадана Ірина Куніцина говорить: «Цей проєкт, як і багато з того, що робить наш фонд, — це наша спроба допомагати дітям на Сході України. Ці діти ростуть у тривозі, бо війна дуже близько, але вони неймовірні, вони дуже тонко все відчувають, це видно і в текстах, і в тому, що вони говорять на зустрічах. Вони хочуть жити в здоровій країні і докладатися до її розвитку, бути щасливими людьми. І наша, дорослих, задача — підтримувати їх всіма силами. Що, власне, ми і робимо, за сприяння наших багатьох друзів, в тому числі з діаспори, фондів Razom for Ukraine та Ukraine Charity».

Керівниця відділу промоції читання Українського Інституту книги Анастасія Ярошик говорить: «Написання робіт, відвага податися та очікування результатів співмірні виграшу, а інколи навіть цінніші. Я переконана, що з цим конкурсом формується особлива спільнота, яка ширитиме та звеличуватиме український літературний процес, а учасники завдяки слову змінюють нашу дійсність уже сьогодні».

Зараз у книгах можна знайти все – від дитячих віршиків до наукових робіт з ядерної фізики, й усі вони – доступні кожному. Людина, яка прагне вчитися, обов’язково любить читати – вдумливо, натхненно. З такими людьми цікаво спілкуватися, бо в них широкий кругозір та цікаві думки про різні речі.

На зміну друкованим книгам прийшли книжки електронні. Їхній плюс у тому, що вони роблять потрібну інформацію максимально доступною для кожного. Лише від нас залежить, чи захочемо ми взяти від книжок те багатство, яке вони для нас зберігають.

Читайте й пишіть свої рецензії на книжки українських авторів. Як відомо, діти, які читають, стануть дорослими, які думають.

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ВІД МОНУ

 

ТЕСТ НА ЦИФРОВУ ГРАМОТНІСТЬ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

 

Нагадуємо про національний тест на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів», який спільно запустили Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки. Тест дає вчителям можливість оцінити власний рівень цифрової грамотності та вдосконалити цифрові навички.

Національний тест на цифрову грамотність для вчителів доступний за посиланням.

Цифрограм надає можливість оцінити 21 цифрову компетентність за 5-ма сферами та визначити, які з них потребують удосконалення, ефективніше будувати індивідуальну професійну траєкторію та відслідковувати динаміку професійного зростання. Цифрограм також дає можливість отримати сертифікат про рівень цифрових компетентностей. 

Крім того, Мінцифри з партнерами також запустили інші продукти, зокрема Цифрограм 2.0, який є покращеною версією інструменту. Він містить 6 сфер і 30 компетентностей. Вказаний тест спрямовано на перевірку цифрових компетентностей усіх громадян, тому проходити його також можуть учні 9-11 класів. 

МОН рекомендує педагогам скористатись Цифрограмом – зокрема із метою відстеження власного професійного зростання та створення пропозицій до річного плану підвищення кваліфікації. 

Докладніше про Цифгрограм для вчителів читайте за посиланням. 

 

ЩО ТАКЕ SELFIE І ЯК НИМ КОРИСТУВАТИСЯ: ВІДПОВІДІ НА ПОШИРЕНІ ЗАПИТАННЯ

Для шкіл, які зацікавлені у використанні онлайн-інструменту SELFIE і хочуть дослідити, на якому етапі цифрового розвитку вони знаходяться, МОН підготувало докладні роз'яснення. 

У матеріалах можна дізнатись, що таке SELFIE і чим цей інструмент корисний закладам освіти, які етапи реєстрації для закладів освіти, скільки триває опитування, як проаналізувати результати, як створити персоналізовані опитувальники тощо.

Роз’яснення вже розміщено на сайті МОН.

 

ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХ ПРОВОДИТЬ ЛІТНІ КАНІКУЛИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ

До 18 червня на базі Харківського політехнічного інституту проходять «Канікули з Політехом» для школярів. Мета проєкту – популяризація природничих (хімія, фізика, математика тощо), соціальних наук серед молоді.

14-18 червня в межах «Канікул з Політехом» відбуватимуться заходи «One Day University». Школярі зможуть на один день стати студентами і відвідати пари (1 лекція, 1 практика, зустріч зі студентами ХПІ). Мета заходів – розкрити суть спеціальності та спростити її вибір, а також зруйнувати бар’єр між поняттями «вступник» та «студент», розвіяти міфи про складнощі навчання.

Заходи безкоштовні, відбуватимуться онлайн. Початок – 14 червня о 10:00. Графік і реєстрація на заходи – за посиланням. Докладніше про «Канікули з Політехом» – ось тут.

 

ПЕРЕБІГ ЗНО-2021

Триває основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання 2021, яка проходить з дотриманням всіх протиепідемічних правил.

4 червня відбулось тестування з історії України, учасниками якого стали 203 361 особа. 7 червня пройшло тестування з фізики, участь у тестуванні взяли 23 570 осіб. А 10 червня відбулось тестування з біології, яке складали 79 388 осіб.

15 червня відбудеться ЗНО з географії – останнє тестування основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання 2021.

Нагадуємо, що учасники ЗНО, які не змогли взяти участь в основній сесії через причини, які не залежали від їхніх дій і волі, можуть зареєструватися для участі в додатковій сесії. Докладно про умови участі в додатковій сесії – у відповідному розділі сайту УЦОЯО.

 

ВСТУП-2021: ВІДЕОРОЗ’ЯСНЕННЯ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ

Напередодні основного етапу вступної кампанії 2021 стартувала серія відеороз’яснень з найбільш поширених питань, які турбують майбутніх студентів та їхніх батьків. 

Перша серія – про подання заяв через електронну систему, наступна – про безпосередній вибір майбутньої спеціальності через електронні сервіси.  Ролики доступні на сайті МОН у розділі «Вступна кампанія 2021» та на офіційному YouTube-каналі Міністерства.

Докладніше про відеороз’яснення – за посиланням. 

Крім того, оприлюднено інформацію щодо особливостей вступної кампанія 2021 для дітей з тимчасово окупованих територій України та початок роботи освітніх центрів «Крим-Україна» і «Донбас-Україна». Докладніше про це читайте за посиланням. 

 

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ: ПОРЯДОК АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ
МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ, ПІДРОЗДІЛІВ З ПИТАНЬ ОСВІТИ

МОН пропонує для громадського обговорення Порядок здійснення аналізу діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх структурних підрозділів з питань освіти.

Мета такого аналізу – вивчити стан дотримання місцевими органами вимог законодавства у сфері освіти і в разі потреби надати рекомендації щодо усунення порушень, а також забезпечити інтереси територіальних громад щодо належної якості освіти на відповідній території. Аналіз діяльності місцевих органів має здійснювати Державна служба якості освіти України, її територіальні органи.

Пропозиції та зауваження до проєкту можна надсилати до 6 липня на е-пошту storchak@mon.gov.ua з темою повідомлення «Аналіз. Громадське обговорення».

Докладніше про документ читайте ось тут.

 

ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

Кожного року в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це одне із найстаріших міжнародних свят.

Історія свята

Вважається, що рішення про проведення такого свята було прийнято на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок, яка проходила в Парижі у 1949 році. День захисту дітей було ініційовано, переймаючись долею дітей, які залишилися без батьків і даху над головою під час Другої Світової війни.

Вже наступного року 1 червня у понад 50 країнах уперше відсвяткували Міжнародний день дітей. Відтоді свято стало масштабнішим і щорічним.

Мета і символ свята Дня захисту дітей

Святкування дня дитини запроваджено з метою привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення добробуту дітей в усьому світі.

Свято звертає увагу на проблеми дотримання прав і охорони здоров'я дитини, які досі є однією з найбільш актуальних проблем у багатьох країнах.

Міжнародний день захисту дітей має свій символ. Це прапор зеленого кольору, на якому зображена наша планета, довкола котрої розташовані дитячі фігурки різних рас і національностей.

Міжнародний день дитини – не єдине свято, присвячене дітям. Так, 20 листопада відзначається Всесвітній день дитини. Дату було обрано не випадково, адже саме цього дня 1959 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини.

Діти наповнюють життя дорослого неймовірною радістю, теплотою, щастям. Вони потребують любові, турботі, а також — моря батьківської ласки та нехай кожне дитяче серце буде щасливе, наповниться радістю і добротою. У День захисту дітей хочу побажати кожній дитині отримувати все необхідне для того, щоб дитинство було щасливим і безтурботним. Нехай кожен малюк посміхається, радіє і ніколи не знає біди!

 

ПЕРЕМОГА ГІМНАЗИСТІВ У КОНКУРСІ ВІДГУКІВ НА УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ "ЧИТАЙ-ПИШИ"

 

Вже третій рік поспіль школярі й школярки Донецької, Луганської, а з минулого року і Харківської областей беруть участь у конкурсі відгуків на українські книжки «Читай-пиши». 

Конкурс заснували Благодійний фонд Сергія Жадана та простір дитячого читання BaraBooka, з 2020 його співорганізатором є Український Інститут книги, а з 2021 — і видавництво Vivat. Постійні партнери — фонди Ukraine Charity i Razom for Ukraine та агенція Bagels & Letters.

Журі конкурсу: Сергій Жадан, Андрій Курков, Ганна Улюра, Ірина Славінська, Анастасія Музиченко, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Таня Стус, Галина Ткачук, Маша Сердюк.

Цей проєкт, говорять організатори, орієнтований у майбутнє. «Чим важливі освітні та творчі конкурси? Тим, що вони, так чи інакше, стосуються майбутнього. Майбутнє не починається завтра. Воно формується сьогодні. Зокрема — освіченістю й креативністю наших дітей», — переконаний письменник Сергій Жадан.

Щоб узяти участь у конкурсі, треба було прочитати книжку українського автора або авторки, обговорити її з друзями або просто добре подумати і — зробити на нею рецензію або відеопрезентацію.

Кожного року наши гімназисти посідають призові місця. Цей рік не виключення. Вітаємо переможців конкурсу «Читай –Пиши-2021» у номінації «Текстові рецензії» - Бобулича Ігора, учня 10-б класу та його наставника Сезько Тетяну Анатоліївну та Романенко Анастасію, ученицю 10-а класу, яка посіла призове місце у номінації «Відеорецензія»

Призовий фонд конкурсу влаштовано таким чином, щоб задовольнити різні дитячі бажання. По-перше, усі 12 переможців і переможиць приїдуть улітку до Харкова, де зможуть не лише розважитися, а й побачити як працює велика ІТ-компанія, друкарня та ЛітМузей. По-друге, подарунки за різні місця — корисні гаджети: планшети, комплекти для відеоблогерів та смарт-годинники. І, звичайно, — книжкові сертифікати, які дозволять обрати й отримати хорошу добірку видань. Цього року «книжковий партнер» і співорганізатор — видавництво Vivat. Нарешті, найцікавіші роботи будуть опубліковані на сайті BaraBooka та в журналі Однокласник.

Читайте й пишіть свої рецензії на книжки українських авторів.Як відомо, діти, які читають, стануть дорослими, які думають.

#РодинніІсторіїВійни

 

У ці травневі дні разом з Європою та світом ми відзначаємо День пам'яті та примирення і вшановуємо мужність і відданість тих, хто  здобував перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.

Ми в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко обірвала війна.

Ці дні  важливі для нашого народу й нашої історії. День перемоги – символ мужності та згуртованості заради вищої мети – спільної перемоги.

На жаль, з року в рік, учасників у Другій світовій війні залишається все менше, і кожен українець зобов’язаний дякувати їм за мирне небо над головою.

Світла пам'ять загиблим у боях за визволення, захист честі та гідності рідного народу. Земний уклін героям війни, які зуміли вижити у страшному пеклі ворожих навал та крізь усе життя пронесли любов до Батьківщини.

Пам’ять про подвиги захисників назавжди залишиться в серцях багатьох поколінь.

Наш святий обов’язок — шанувати безцінний подвиг ветеранів, зберегти спогади очевидців кривавих років війни для наступних поколінь.

Сьогодні згадую ім’я свого діда- Кутіна Андрія Романовича, який наблизив перемогу зі зброєю у руках, своїх родичів, які працювали у тилу: Кутіну Олександлру Макарівну, Бабича Олександра Акимовича, Бабич Євгенію Броніславівну. Вічна їм пам’ять.

За цим посиланням можна переглянути  Історію поколінь нашої родини.

#РодинніІсторіїВійни

https://drive.google.com/file/d/1wkfFzDOtYU3CRHwgymyifmFtlPGCymxF/view?usp=sharing

Ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову». Коли сьогодні на Сході України йде війна, для нас мир це не закляклий страх перед ворогом, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства. Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

ДИВОСВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ

 

Христос Воскрес ! Світле, наповнене духовністю і щирістю свято, настало. Це початок нового життя, в якому буде трохи більше віри, ніж зазвичай. Тому, в цей особливий день, бажаю душевної рівноваги та спокою, здоров’я, радості, святого натхнення, підтримки близьких та друзів, вірі в краще, в любов, в надію, та багато світлих днів. Зі святом Великодня!

Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити справжній шедевр – розмалювати писачком. Запрошуємо до музею Краматорської української гімназії, де можна ознайомитися з тематичною виставки «Дивосвіт Української писанки» . Тут  можна дізнатися про написання писанок, види розмальованих яєць, символічність їх кольорів та орнаментів, а також власноруч розписати їх.

 

Традиційно в Україні писанки виготовляли лише жінки (зараз цим займаються не залежно від статі). Для виготовлення писанки знадобиться писачок, фарби, яйце, віск (бажано бджолиний), свічка та посуд, для розведення фарби. Якщо ви плануєте робити писанку в світлій гамі, то варто обирати яйця з білою шкарлупою. Зазвичай писанки пишуть на видутих яйця (останні можна ще довго зберігати як елемент декору).

Якщо ви хочете виготовляти писанку з видутого яйця, то варто перевірити його на міцність (піднести до світла і перевірити чи немає тріщин) та свіжість (шкарлупа не блистить та на дотик шершава, ніби крейда). Традиційно писанку створюють нашаруванням кольорів: наносять віск на ті місця, що мають залишитись білими, та занурюють в жовту фарбу (для світлих писанок) або фарбу іншого кольору (для темних чи яскравих писанок). Якщо ви хочете досягти більш темних чи насичених кольорів, яйце у фарбі потрібно тримати довше (для світлих достатньо тримати у ємності з фарбою 10 секунд). Коли писанки будуть готові, потрібно обтерти віск та вкрити лаком (за бажанням).

Існує такі основні види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.

Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

Крашанки

Цікавим підвидом крашанок є техніка «під мармур» – до яйця хаотично прикріпляють шматочки сухих фарб, шматочки різнокольорового паперу чи тканини, загортають в полотно, обв’язують ниткою та відварюють в окропі. Готова писанка мало досить цікаве забарвлення чимось схоже на мармур.

Крапанки

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанки

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Писанки

Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

Фарби для писанок

Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Наприклад, жовту фарбу отримували з кори яблуні-дички, яку відварювали та настоювали. Також жовтий колір давав відвар з гречаної соломи (відвар полови – бурий колір). Зелений колір отримували з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника, чорнильних горішків дуба. Брунатний колір давали лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи. Для отримання червоного кольору настоювали звіробій (пізніше цей колір добували з трісочок сандалового дерева, що привозили з Бразилії українські емігранти). До природних барвників (для кращого зафарбовування) додавали галун: алюмінієвий робив кольори яскравішими, а залізний – давав темніші кольори. Для розведення фарби використовували воду, яку вдосвіта набирали з трьох джерел та до якої додавалась ще й освячена вода.

Кольори писанок та їх значення

Як пофарбувати крашанки натуральними барвниками

У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась).

Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.

Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.

Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.

Отож, повертаймо свою історичну пам’ять, повертаймо обряди наших Предків та пишімо писанки. І святкуймо ВЕЛИКДЕНЬ.