пʼятниця, 5 червня 2020 р.

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗНО-2020






Любі наші  випускники! Ось і прийшов час для підведення підсумків навчального  життя. Наближається час ЗНО! Незабаром розпочнеться основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО -2020 ускладнено  не лише тим, що  частину навчального часу ви отримували знання дистанційно, а й тим , що під час роботи на ЗНО діти весь час будуть у масках.

Відповідна норма передбачена постановою головного санітарного лікаря України, що містить вимоги до проведення ЗНО в умовах пандемії.
Кожен учасник тестування буде забезпечений двома масками.
Двері аудиторії будуть відчиненими, щоб ви не брали дверну ручку руками під час входу в аудиторію.

Пропонуємо пригадати правила, яких потрібно дотримуватися під час проходження тестування.

1. Тут ми  відстежуємо останні новини ЗНО:
2. Виходячи з дому, візьміть із собою документи, на підставі яких ви зможете зайти до пункту проведення:
      оригінал сертифіката учасника ЗНО (той, що з фото і голограмою);
      оригінал документа, серія та номер якого зазначені в Сертифікаті (паспорт)
      запрошення-перепустка (не забудьте роздрукувати його на інформаційній сторінці учасника).
Відсутність одного з перелічених документів або подання його копії внеможливить участь у тестуванні з певного предмета.


3.Нагадуємо, що запрошення – перепустку на основну сесію ЗНО потрібно роздрукувати самостійно. У запрошенні буде вказана адреса пункту проведення ЗНО. Радимо  завчасно ознайомитися з маршрутами доїзду та не запізнюватися на тестування.

4. Учаснику зовнішнього оцінювання забороняється:
·        приносити до пункту зовнішнього оцінювання небезпечні предмети або речовини, що становлять загрозу для життя та здоров’я людини;
·        використовувати в пункті зовнішнього оцінювання та мати при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали.


5.Потрібно взяти  2-3 ручки з пастою насиченого чорного кольору. Також у пункті проведення ЗНО дозволено мати воду в прозорій пляшці без етикетки.


6.Зайти до пункту проведення тестування можна буде вже з 9.50  год. Зважайте, що о 10.50 двері зачинять, допуск учасників буде завершено, тестування розпочнеться рівно об 11:00. Тож  заздалегідь добре вивчаємо  маршрут, розраховуємо час, який потрібно витратити на дорогу, передбачити додатковий час на випадок заторів чи інших непередбачуваних обставин.


7. У пункті тестування  знайдіть  своє прізвище, ім’я й по батькові в аудиторному списку, який розміщений на першому поверсі, поруч із входом на пункт проведення ЗНО. Навпроти  прізвища буде вказано номер аудиторії, де ви складатимете тест. Треба знайти потрібну. За потреби звертатися до чергового на поверсі. Номер робочого місця вказано в списку, прикріпленому на дверях аудиторії або поруч із входом до неї.



8.ВАЖЛИВО. Технічні засоби краще не брати взагалі. А ті, які все ж таки взяли з собою, залишити в спеціально відведеному для речей місці в аудиторії. Залишаючи телефон у сумці, НЕ СТАВИТИ  його на беззвучний режим, а ВИМКНУТИ. Звук телефона, який вібрує, відволікатиме учасників від виконання тесту та додасть хвилювань власникові.

9. Об 11:00 двері аудиторій буде зачинено, тестування розпочато.

10.Уважно слухайте вступну промову. Після того, як один з учасників тестування перевірить неушкодженість пакета з тестами та бланками відповідей, інструктори розкладуть їх на кожен стіл і наклеять штрих-коди. Перевірте, щоб номер, указаний на тестовому зошиті та наліпках зі штрих-кодом на бланку відповідей збігався з номером місця, зазначеним у наліпці, наклеєній на Вашому столі.
Отже, на столі має бути: Сертифікат, паспорт, тестовий зошит, бланк для відповідей (українська мова і література, математика, англійська мова – 2 бланки відповідей: А та Б), ручка (ручки-2-3), може бути пляшка з водою.



11. Під час технологічної перерви роботу над тестом буде призупинено. Вас попросять закрити тестові зошити. Та не хвилюйтеся – час, витрачений на проведення технологічної перерви, буде додано до часу, відведеного на виконання тесту. Уповноважена особа проставить у Сертифікаті дату проведення тестування, свій підпис і зробить відтиск печатки як підтвердження Вашої участі в тестуванні з конкретного предмета. Не виходьте з пункту проведення, поки не переконаєтесь, що Сертифікат належним чином оформлений.

12. Також під час технологічної перерви застосовують металошукач. Якщо раптом у кишені піджака, який висить на стільці, знайдеться, наприклад, флешка чи USB-кабель, учасник буде змушений достроково завершити роботу над тестом і залишити пункт тестування. Результат виконання тесту в такому разі буде анульовано.

Учасник може виходити з аудиторії. Проте час, протягом якого він був відсутній, до основного не додаватимуть. Як і час, протягом якого учасник відвідував медичний пункт для отримання допомоги. Час і мету виходу з аудиторії фіксують в аудиторному протоколі. Виходити під час тестування за межі пункту проведення заборонено.

13. Пильнуйте, щоб на перенесення відповідей до бланка відповідей вистачило часу. Про кількість хвилин, які залишилися до закінчення тестування, попереджатимуть. Закінчивши виконувати тест, передайте заповнений бланк (бланки) відповідей інструкторові. Його вкладуть до аудиторного пакета. Якщо учасник подасть заповнений бланк відповідей хоча б на кілька хвилин пізніше від часу закінчення тестування, зазначеного на дошці, інструктор не матиме права вкладати цей бланк до аудиторного пакета, отже, результат анулюють.
14. Тестовий зошит залишайте на робочому місці. Ви зможете його отримати в аудиторії, де складали тест, протягом 30 хвилин з моменту закінчення ЗНО в пункті проведення.
Бажаємо успішного складання ЗНО.


пʼятниця, 29 травня 2020 р.

ОСЬ І ПРОМАЙНУВ ЩЕ ОДИН НАВЧАЛЬНИЙ РІК


Дорогі учні, шановні педагоги та батьки!
Ось і добігає кінця  навчальний 2019-2020 рік. Пройдено та пережито чимало.
Навчальні заняття у новому форматі, творчі конкурси та фестивалі, відкриття та перемоги. Було  нелегко  всім: дітям, батькам, педагогам. Але ми впоралися, бо були однією командою,  вчилися працювати по-новому. Проблеми загартовували та давали можливість шукати нові підходи та знаходити оптимальні варіанти, які б  влаштовували  усіх.
Тож настав час  відірватися від компютерів та інших гаджетів. Сьогодні останній навчальний день для  учнів початкової школи та гімназистів. У випускників  попереду гаряча пора.
Упродовж року на цю мить з нетерпінням чекають і діти, й дорослі. Останній шкільний дзвоник для кожного лунає по-різному. І хоча ми не почуємо цьогоріч його на гімназійному подвірї, думка про те, що попереду нас чекає  новий навчальний рік, буде зігрівати душу. Тож від усього серця бажаю учням молодших та середніх класів гарного й цікавого відпочинку, набратися незабутніх вражень та сил перед початком нового етапу навчання.
А для випускників сьогоднішній день – це початок етапу підготовки та складання ЗНО. Бажаємо вам, щоб ваш  шлях був щасливий, сповнений гарними подіями і здобутками. Віримо, що ви реалізуєте власні здібності, таланти, побудуєте  успішну долю, будете гідними творцями свого життя . Щиро бажаємо міцного здоров’я, особистих пeрeмог, рeалізації задумів і творчих планів, Божого благословeння, щeдрої долі, вірних друзів та передусім мирного неба. Щасти вам у всьому
До батьків хочеться звернутися зі словами подяки за підтримку та  розуміння. Успіхи  ваших дітей, безумовно, заслуга  найближчих людей з непомітними, на перший погляд, щоденними зусиллями, працею, терпінням і відповідальністю.
Успіхів вам та натхнення!
Висловлюємо подяку педагогам за щоденну самовіддану, невтомну творчу роботу, за терпіння, віру в здібності й таланти своїх учнів. У численних конкурсах, оглядах, олімпіадах, змаганнях цього навчального року наші вихованці були одними з найкращих. Це і ваша перемога також.
Тож вітаємо усіх з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував нові знання, нові враження, нові звершення і плани на майбутнє!

середа, 20 травня 2020 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ




 

Всесвітній День Вишиванки 2020 (офіційне промо)




У третій четвер травня всі українці на знак єдності вдягаються у вишиванки. Так повелося, що завжди, коли нам добре та гарно, ми вдягаємо те, що для нас більше, ніж просто одяг, - наші вишиванки. У них дівчата і жінки ще вродливіші, чоловіки - особливо мужні та стильні, діти - ніби янголята у чудових рукотворних шатах.
Вишиванку творять з любов'ю, вкладаючи у кожен візерунок певний смисл, щирі думки і душу. У вишивальниць є багато традицій і обрядів перед власне процесом вишивання, тому що це - особлива творчість, у якій передається наша українська краса, наша душа. 
Вишита сорочка - свого роду оберіг, символ здоров’я, добробуту та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості. Коли говорять, що людина народилася в сорочці, мають на увазі, що це - щаслива людина.  
Цьогорічний День вишиванки - день Родоводу
"День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу. Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо - турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного, - вважають організатори свята, громадська організація "Всесвітній день вишиванки". 
"Закликаємо кожного присвятити карантинний період дослідженню власного роду. Формування дерева роду - не тільки захоплива справа, це - вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових - родичів, які насправді були героями свого часу. Також День Вишиванки - День Родоводу присвячуємо видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.

Згадаймо світлини нашої гімназійної родини









середа, 13 травня 2020 р.

УРОКИ ІСТОРІЇ. ЧЕРВОНІ ЖОРНА



















МОН ВНЕСЛО ЗМІНИ ДО УМОВ ПРИЙОМУ


Міністерство освіти і науки внесло зміни до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України. Відповідний наказ, підписаний 4 травня 2020 року, пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції.
Змін зазнали терміни проведення вступної кампанії у 2020 році – усі дати зсунуто на місяць (серпень) з урахуванням прогнозу розвитку епідеміологічної ситуації. Так, для вступників на основі ПЗСО реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 серпня, прийом заяв та документів триватиме з 13 до 22 серпня (для тих, хто вступає за результатами ЗНО), та до 16 серпня для вступників, що складатимуть вступні іспити в закладі вищої освіти. 
Творчі конкурси та вступні іспити на місця державного замовлення будуть проводитись з 1 до 12 серпня. Надання рекомендацій для зарахування на бюджет відбуватиметься не пізніше 27 серпня, а подача вступниками документів для зарахування – до вечора 31 серпня.
Міністерство освіти і науки передбачило для вступників можливість подачі оригіналів документів поштою (і у зв’язку з цим до 5 днів збільшено інтервал між останнім днем подачі документів та виданням самого наказу про зарахування). Передбачено також, що вступники зможуть надіслати сканкопії необхідних документів електронною поштою, наклавши на них кваліфікований електронний підпис, а самі документи донести після початку навчання.


пʼятниця, 8 травня 2020 р.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ та ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ



Ніхто не забутий… На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
 Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.
Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.
Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів.
День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову”.
“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.
Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.
У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема, Голокост), а також уперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворожих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновниць) і сформовано нову систему міжнародних відносин.
 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.
Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.
“Наш підрозділ вже захопив резиденцію Гіммлера. Ми розташувалися у підвальному поверсі. До нас спустився комбат і начальник штабу. Весь підрозділ вишикували. Запитали, чи є добровольці підняти прапор над райхстагом? А хто захоче ризикувати своїм життям в кінці війни? Командир розвідки наказав Єгорову та Кантарії вийти зі строю. Очолив групу лейтенант Олексій Берест. Мілетон Кантарія став протестувати, але вибору не було: або вперед на райхстаг, або військовий трибунал. Їм вручили прапор у чохлі. Замполіт батальйону 24- річний Олексій Берест був високого росту, здоровенний, йшов попереду і прокладав дорогу прапороносцям. Він першим піднявся на дах і витягнув туди Єгорова та Кантарію. Троє людей встановлювали прапор над райхстагом. Це сталося 30 квітня 1945 року приблизно о десятій вечора”.
Зі спогадів Петра Савича – учасника штурму райхстагу.
“Як би не розгорнулися події, – українці добре знають, де їх місце в страшних і рішучих перипетіях світової драми, що надходить в жахливій грозі і бурі воєнній. Ми – разом з Францією, Англією і Польщею… ми знаємо, що боротимемося за правду і справедливість, за право нашого власного народу на державну самостійність”.
Газета “Тризуб”. Париж. Вересень 1939 року.
Внесок українців
Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945-го означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще кілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-х.
Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч).
Довідка про мак пам’яті
Квітка маку в українській традиції . В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає. У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.
Символ пам’яті у світі
Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.
У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
В сучасній Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.
Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,
Як втілення найчарівніших снів,
О, весно красна, ти ще не забула
В історії своїх жахливих днів?

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять.
А ті, кому війна зламала крила,
Ті вічним сном в могилах сплять.

Доки світанками сонце встає,
А на калині зозуля кує –
Пам’ять людська не забуде повік
Мук закатованих, попелу крик.

У дні слави та пам’яті приєднуюся  до вшанування великого подвигу нашого народу. Доземний уклін, безмежна вдячність та глибока шана визволителям нашої землі. Ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна і завдяки кому ми гордо звемося українцями. Нехай Господь оберігає нашу землю.