БУЛІНГ В УЧИТЕЛЬСЬКІЙ

Булінг в учительській: як розпізнати і запобігти

Проблема булінгу серед школярів усе активніше обговорюється. Наприклад, у першому читанні ухвалено закон, що вводить штрафи за булінг. Але від цькувань не застраховані й учителі. Ба більше, це одна з професій, в якій він зустрічається найчастіше. Згідно з американським дослідженням від 2013 року, 23% усіх постраждалих від булінгу працюють в сфері освіти. У топ-3 сфер також охорона здоров’я і держслужба.

Як проявляється булінг на робочому місці, і як не постраждати від нього – читайте в цій статті.

Булінг на робочому місці називають мобінгом. Термін вперше запропонував німецький психолог Хайнц Лейман у кінці 80-х років ХХ століття. Мобінг – це своєрідний психологічний тероризм із словесними атаками від колег або роботодавця. Лейман описав півсотні способів, якими користуються кривдники, щоб загнати людину в глухий кут і “вижити” з колективу.

Напопулярнішими способами є чутки, дискредитація, ізоляція, залякування та ігнорування людини. Зазвичай мобінг починається, як невинна гра. Людина може навіть не розуміти, що потрапила в пастку. Наприклад, одного разу колеги їй нібито м’яко натякнуть, що навряд чи в такому молодому віці можна бути хорошим педагогом. В іншому – “забувають” сказати про нараду.

Людина скромно промовчить. А цькування й ізоляція тим часом наберуть обертів. Адже кривдникам стане зрозуміло, що в людини високий поріг толерування емоційного насильства. Тому варто засвоїти перше правило, як запобігти мобінгу: потрібно чітко показувати свої межі й обговорювати, що є прийнятним, а що ні. Якщо людина “погоджується” приймати нездорову критику і приниження, то їх ставатиме тільки більше.

Мобінг у ролях

Найчастіше від мобінгу страждають новачки– ті, хто тільки почали роботу і мають завоювати приязнь колективу. А в колективі вже є певна внутрішня ієрархія і, можливо, неформальний лідер. Відповідно, вони просто вважають своїм обов’язком навчити новоприбулого і пояснити йому, хто є хто і що від нього вимагається.

“У чужий монастир зі своїм уставом не ходять” – навчала стара приказка. Якщо людина не підтримує неписані правила нового колективу, то відразу викликає неприйняття. А воно натомість призводить до принижень, ігнорування і десятків інших способів показати новачку, що йому тут не місце. Також до мобінгу часто призводять заздрість або страх конкуренції із новачком. До прикладу, новоприбулий учитель – дуже молодий, енергійний й ініціативний. Або приїздить до школи на дорогому авто. Усе це може стати приводом для початку цькувань і пліток з боку колективу.

Найпоширенішим, утім, є мобінг з боку директора. У нього більше повноважень і, відповідно, інструментів для психологічного тиску на вчителя. Такими інструментами є, наприклад, регулярні безпричинні виклики “на килим”, перевірки та переатестації. Директор може позбавити вчителя обов’язків у відповідальних сферах, забрати у нього клас чи свідомо приховати можливості для професійного зростання. І водночас штучно придумати причину для придирок і критики, давши вчителю обов’язки, які не відповідають його кваліфікації.

Найчастіше мобінг з боку директора відбувається із особистих мотивів. Наприклад, учитель заперечує директору під час нарад. Або й просто вирізняється своєю екстравагантністю, сміливими підходами, цінностями чи досвідом.

Під час анонімного опитування у Сполучених Штатах директори самі зізнавалися, що йдуть на всілякі хитрощі й маніпуляції, аби спекатися педагога. Наприклад, вчителю хімії, який блискуче викладає свій предмет, дають викладати іншу дисципліну, в якій він погано розбирається. Це посилює тиск і водночас знижує впевненість учителя у своїх силах. А директору – дає привід для частих перевірок та критики роботи. Як сказав один американський директор: “Треба зробити середовище настільки некомфортним, що вчитель сам благатиме вибратися з нього геть”.

Отже, за допомогою мобінгу група чи директор намагається викорінити інакшість, прибрати конкурентів та відчути безмежну владу. Сам постраждалий від мобінгу зазвичай мовчить, що його принижують чи цькують. Адже людині здається, що це ще більше загострить ситуацію, і врешті винною залишиться саме вона. Мовляв, це її проблема, що не може вписатися в колектив. Зрештою, цього і хочуть кривдники – щоб жертва відчувала провину за те, що “заслужила” таке ставлення. Остаточним результатом має стати звільнення.

Наслідки мобінгу

Мобінг призводить до серйозних психологічних та психосоматичних захворювань, які роблять людину безсилою і руйнують її самооцінку. Якщо день за днем на людину сипати критичні й саркастичні коментарі, не підтримувати та ізолювати від інших, то вона мимохіть починає сумніватися у своїй компетенції і тому, чи дійсно вона хороший фахівець. Людина вірить, що все, що про неї говорять кривдники, – правда.

Мобінг має ефект доміно, адже негативно впливає не лише на жертву, але й на її найближче оточення – сім’ю, друзів, колег, з якими вона в дружніх стосунках. Учительський мобінг ще й згубно впливає на учнів.

Такі вчителі перестають бути уважними, терплячими, толерантними й турботливими щодо своїх учнів. Вони більше схильні користуватися авторитарними, застарілими та неефективними методами навчання. Таким учителям набагато важче концентруватися на роботі й готуватися до уроків. В одному із американських досліджень йдеться про те, що постраждалі від мобінгу всіма силами намагаються уникати роботи чи перебування у школі, де їх принижують.

Як запобігти мобінгу

Створення здорового робочого клімату – відповідальність роботодавця. Однак, коли трапляються конфлікти, і їх потрібно вирішувати, часто начальники намагаються не брати в цьому участі. Їм може здаватися, що все має вирішуватися в самому колективі, а до директора це не має жодного стосунку.

Проте на практиці складно уявити, щоб самі учасники конфлікту добровільно захотіли його розв’язати без участі третьої сторони. У Бельгії, наприклад, у складних випадках запрошують так званого “радника з превенції”, який допомагає налагодити стосунки в колективі.

У нас таких радників поки немає. Тож як бути, щоб не потрапити в пастку мобінгу і не стати його жертвою? Ось п’ять порад:

1.     Починаючи роботу в новій школі, варто одразу зарекомендувати себе як сильну і впевнену в собі особистість. Це дасть зрозуміти колективу, що у вас є стержень, а, отже, роль жертви – не про вас.

2.     Налаштуватися на хвилю колективу – тобто не шокувати його зухвалою чи екстравагантною поведінкою.

3.     Зберігати з колегами ділові стосунки і не намагатися одразу стати з ними запанібрата. Придивіться до тих, хто поруч з вами, вивчайте людей, але не поспішайте завойовувати авторитет чи всім подобатися. До вас теж придивляються і роблять висновки, яка ви людина і чи є у вас слабкі місця.

4.     Виконувати свою роботу бездоганно, щоб до її якості не могли придертися. А, отже, нівелювати можливості для критики чи глузувань.

5.     Жертвою мобінгу або своєрідним цапом-відбувайлом найчастіше стають ті, хто показують боязкість і надмірну скромність. Адже такі не зможуть постояти за себе і не наважаться розповісти про конфлікт керівництву. Тому іще раз: впевненість у собі і професіоналізм. Ці якості слугують найкращим захистом від булінгу на робочому місці.

Водночас, ті самі впевненість і професіоналізм можуть не зупинити директора, якщо він має на меті “вижити” вчителя. Американські дослідження показують, що директори часто прискіпуються і критикують якраз найбільш компетентних вчителів, бо бачать в них суперників. Також жертвами мобінгу з боку керівництва часто стають улюбленці учнів та батьків.

Одного ідеального рецепту, як діяти в ситуації, коли кривдником є директор, немає. У будь-якому випадку треба розуміти, що нездорова робоча атмосфера і постійний психологічний тиск мають нищівні наслідки для здоров’я. Тож у жодному разі не можна затягувати і чекати, що все само собою вирішиться.

Найважливіше – пам’ятати, що мобінг має згубний вплив не лише на вчителя, але і учнів. Щоб запобігти булінгу серед школярів, необхідно перш за все показати їм свій приклад, збудувавши здорові стосунки в учительській.

Текст ґрунтується на таких джерелах: School Mobbing and Emotional Abuse, Mobbing portal, Mobbing in the Workplace and Individualism: Antibullying Legislation in the United States, Europe and Canada, School Mobbing and Emotional Abuse, The Evaluation of the Mobbing Behaviors Faced by Teachers in Secondary Schools та інших.

Публікація підготовлена Юлією Гудошник в рамках проекту “Розвиток системи забезпечення якості шкільної освіти” (за підтримки EDGE)

Повну версію можна побачити на сайті:

http://nus.org.ua/

З ДНЕМ КОЗАЦТВА ТА З ДНЕМ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ СВЯТКУЄМО РАЗОМ.

     

   14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.

Усі ці свята взаємопов’язані й виникали послідовно.

      Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. Саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

     З 2015 року 14 жовтня є державним святом – Днем захисника України. 2014 року українське суспільство відреагувало на російське збройне вторгнення. Тож сьогодні славимо тих, хто боронив та боронить цілісність наших кордонів, згадуємо та вшановуємо тих, хто віддав своє життя за нашу Батьківщину.

     Цей день по-особливому  вже традиційно святкується у Краматорській українській гімназії. Протягом дня відбувається низка заходів, у який беруть участь усі  гімназисти та педагоги. День розпочинається урочистим збором козацьких куренів, де учні  проголошують свої гасла, співають пісень. Єдина тематична година «Слава козацька не вмре, не загине!» та тематичні уроки об’єднують усіх, роблять внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві. Діти із задоволенням мандрують коридорами нової будівлі гімназії, виконуючі завдання «Козацького квеста», а учні-члени клубу «КЛІО» демонструють свої знання на турнірі «Золота булава». Новенька спортивна зала приймає «Козацькі розваги», де учні старших класів демонструють свою спритність, відвагу, сміливість та силу. День завершується нагородженням переможців. Правда, переможцями виявляються усі, бо сьогоднішнє свято доводить ще раз, що ми єдина родина, нащадки сміливих козаків, знаємо, вивчаємо та передаємо наступним поколінням славну історію свого народу. Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг. Національно-культурне відродження наших днів великою мірою живиться традиціями славної козацької доби.

   У цей день хочеться щиро привітати справжніх захисників наших кордонів із Днем захисника України – святом, що увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції й уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії. Бажаємо всім воїнам-захисникам козацького здоров’я, невичерпної енергії  та миру!

ВІТАЮ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ,КОЛЕГИ!

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Вітаю зі святом– з Днем вчителя. Щиро бажаю з легкістю допомагати дітям долати будь-які нетрі незнання і знайомитися з новими науками. Нехай удача допомагає в житті, нехай робота приносить лише  задоволення.

Завдання вчителя не просто вкласти в голови своїх учнів правила пунктуації або теорему Піфагора, а й навчитися розуміти світ і мати власну думку. Направляйте свій досвід, щирість серця на створення атмосфери добра, злагоди, миру навколо себе.

Нехай кожен день ваш буде посмішками наповнений, квітами, , творчими ідеями і яскравими талантами, мудрістю і натхненням, радістю й любов’ю, високими зарплатами й гідними преміями, душевним спокоєм і простим щастям!

ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ 1-Х КЛАСІВ

Свідоцтво досягнень замість табеля: як та які досягнення тепер будуть оцінювати педагоги

Згідно з наказом МОН, у перших класах замість табеля учням видаватиметься свідоцтво досягнень. Оцінюватимуться вони за чотирирівневою системою.

СТРУКТУРА СВІДОЦТВА ДОСЯГНЕНЬ
Запропонований зразок свідоцтва складатиметься з двох частин:

ПЕРША:характеристика особистих досягнень учнів (заповнюється у жовтні як проміжний звіт, та у травні – як підсумковий).

ДРУГА:оцінювання предметних компетентностей (заповнюється лише у травні).

ЩО ЗАМІСТЬ ОЦІНОК
Для оцінювання пропонується чотирирівнева система:

Перший рівень: «має значні успіхи»;

Другий рівень: «демонструє помітний прогрес»;

Третій рівень: «досягає результату з допомогою вчителя»;

Четвертий рівень:«ще потребує уваги та допомоги».

ЩО ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБИСТИМИ ДОСЯГНЕННЯМИ?
До переліку особистих досягнень входять:

– вияв інтересу до навчання;

– активна робота на уроці;

– формулювання питань про щось нове, незрозуміле;

– вияв старанності у навчанні;

– зосередженість у роботі;

– самостійність під час роботи;

– доброзичливе ставлення до оточуючих;

– співпраця з іншими дітьми;

– вирішення конфліктів мирним шляхом;

– віднаходження успішних шляхів розв’язання проблем;

– дотримання правил поведінки під час уроку, ігор, відпочинку;

– здатність брати відповідальність за свої дії.

ЩО ВВАЖАЄТЬСЯ НАВЧАЛЬНИМИ ДОСЯГНЕННЯМИ (ПО ПРЕДМЕТАХ)?

Українська мова, мова корінних народів та нацменшин:

– уважно слухає і розуміє коротке висловлювання;

– вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

– дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка;

– зрозуміло висловлює власні потреби, відчуття, спостереження;

– знає всі літери алфавіту, читає вголос доступні тексти (цілими словами і складами) з відповідною інтонацією;

– розуміє фактичний зміст прочитаних текстів;

– висловлює власне ставлення до прочитаного;

– виявляє інтерес до читання, відповідає на запитання, про кого (про що) любить читати;

– називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери алфавіту;

– списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

– пише під диктування слова ( в яких написання збігається із звучанням), до 5 речень з 3-4 слів.

Математика:

– додає і віднімає числа в межах 10;

– лічить об’єкти і записує числа в межах 100;

– порівнює числа у межах 100;

– розв’язує прості задачі на знаходження суми, різниці двох чисел;

– розв’язує прості задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння;

– орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів;

– визначає геометричні форми предметів;

– вимірює довжини об’єктів за допомогою підручних засобів, лінійки.

Я досліджую світ:

– цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу;

– розповідає про себе, свою сім’ю, місце проживання;

– дотримується правил поведінки у громадських місцях, на природі;

– дотримується правил безпеки під час різних видів діяльності;

– встановлює найпростіші взаємозв’язки в живій та неживій природі;

– проводить найпростіші спостереження і дослідження у навколишньому світі.

Технології:

– пропонує і втілює власні творчі ідеї;

– належним чином користується матеріалами та інструментами;

– планує дії та виготовляє власні вироби.

Мистецтво:

– висловлює своє ставлення до мистецьких творів;

– охоче бере участь у спільних співах;

– відтворює прості ритми;

– втілює власні ідеї у художні образи;

– створює художні образи різними засобами.

Фізична культура:

– виявляє інтерес до рухових видів діяльності;

– дотримується встановлених умов та правил гри.

Іноземна мова:

– розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика;

– розуміє просту особисту інформацію (ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто;

– продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина).

За матеріалами сайту:     https://uk.etcetera.media

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Пам’ятка для педагогів: 5 фраз, які не варто говорити дітям

Народна мудрість каже: «Слово – не шабля, та глибоко ранить». І це справді так. EtCetera дізнавався, які фрази можуть завдати шкоди дитині та травмувати її.

ФРАЗИ-ІЗОЛЯТОРИ. Коли дитина їх чує, почувається зацькованою та непотрібною.

Приклади фраз:

– «Відійдіть від нього всі, нехай собі співає сам деінде»;

– «Я тебе навіть не хочу слухати»;

– «То я мушу мамі розповісти, що ти відмовляєшся вчити пісню?».

Такі фрази провокують дитяче цькування. Іншим дітям страшно опинитися на місці «відкинутої» дитини, але вони бачать її приниження та відчувають власну перевагу. Фрази, в яких педагог посилається на маму й тата, лякають дитину, руйнують її емоційні зв’язки з батьками, формують відчуття, що її покинули, адже батьків виставляють як загрозу й джерело покарання.

ФРАЗИ-ОЦІНКИ. Діти легко звикають до того, як їх оцінює педагог: «Дорослий знає краще, який я є».

Приклади фраз:

– «Поглянь, на кого ти схожий!»;

– «З таким лінивим хлопчиком ніхто не дружитиме»;

– «Не виконуватимеш вправи – залишишся нерозумним»;

– «Ще раз так зробиш – тебе виженуть із дитсадка!».

Після цього виховні впливи на дитину, яка погодилася з тим, що вона погана, уже неможливі. Такими фразами педагог програмує дітей на негативне майбутнє. Діти зневіряються, стають пасивними, припиняють фантазувати про своє майбутнє, не бачать позитивні перспективи.

ФРАЗИ-РОЛІ. Дитина дошкільного віку опановує гендерні моделі поведінки, вчиться усвідомлювати себе представником певної статі. Хлопчики пробують захищати інших, відстоювати свої інтереси. Дівчатка – виявляти турботу, ніжність тощо.

Приклади фраз:

– «Ти співаєш, як хлопчисько/дівчисько»;

– «Вередуватимеш, ніхто тебе заміж не покличе»;

– «Справжні хлопчики не плачуть».

ФРАЗИ-ЖАХАЛКИ. Страхи можуть закріпитися і виявлятися впродовж усього життя.

Приклади фраз:

– «Не припиниш кричати, покличу поліцейського»;

– «Якщо не заспіваєш правильно цю фразу, залишишся ночувати в групі разом зі сторожем!».

Страхи негативно впливають на психічний розвиток дитини, роблять її скутою, забирають енергію, якої потім бракує на пізнавальну активність.

ФРАЗИ-СТОПЕРИ. Не можна замінити фізичну активність завмиранням, це призведе до ще більшого «вибуху».

Приклади фраз:

– «Стій на місці!»;

– «Замри!»;

– «Припини крутитися!».

Потреба в русі – базова і надважлива для загального розвитку дошкільників. Якщо педагог постійно зупиняє дитину, забороняє рухатись, це може позначитися на її психоемоційному стані.

Будьте доброзичливими.

За матеріалами сайту:     https://uk.etcetera.media