УРОКИ ІСТОРІЇ. ЧЕРВОНІ ЖОРНА

МОН ВНЕСЛО ЗМІНИ ДО УМОВ ПРИЙОМУ

Міністерство освіти і науки внесло зміни до Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України. Відповідний наказ, підписаний 4 травня 2020 року, пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції.

Змін зазнали терміни проведення вступної кампанії у 2020 році – усі дати зсунуто на місяць (серпень) з урахуванням прогнозу розвитку епідеміологічної ситуації. Так, для вступників на основі ПЗСО реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 серпня, прийом заяв та документів триватиме з 13 до 22 серпня (для тих, хто вступає за результатами ЗНО), та до 16 серпня для вступників, що складатимуть вступні іспити в закладі вищої освіти. 

Творчі конкурси та вступні іспити на місця державного замовлення будуть проводитись з 1 до 12 серпня. Надання рекомендацій для зарахування на бюджет відбуватиметься не пізніше 27 серпня, а подача вступниками документів для зарахування – до вечора 31 серпня.

Міністерство освіти і науки передбачило для вступників можливість подачі оригіналів документів поштою (і у зв’язку з цим до 5 днів збільшено інтервал між останнім днем подачі документів та виданням самого наказу про зарахування). Передбачено також, що вступники зможуть надіслати сканкопії необхідних документів електронною поштою, наклавши на них кваліфікований електронний підпис, а самі документи донести після початку навчання.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ та ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Ніхто не забутий… На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову”.

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття.

У війні взяли участь 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945-го беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема, Голокост), а також уперше і востаннє використана атомна зброя. До армій ворожих сторін було залучено понад 110 мільйонів солдатів, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 мільйонів осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновниць) і сформовано нову систему міжнародних відносин.

 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом або 9 травня о 00:43 за московським у берлінському передмісті було підписано другий Акт про капітуляцію Німеччини.

Попри двічі підписаний акт, на фронті все ще тривали бої. Так, останні групи німецьких військ в Австрії було ліквідовано тільки 19 травня.

“Наш підрозділ вже захопив резиденцію Гіммлера. Ми розташувалися у підвальному поверсі. До нас спустився комбат і начальник штабу. Весь підрозділ вишикували. Запитали, чи є добровольці підняти прапор над райхстагом? А хто захоче ризикувати своїм життям в кінці війни? Командир розвідки наказав Єгорову та Кантарії вийти зі строю. Очолив групу лейтенант Олексій Берест. Мілетон Кантарія став протестувати, але вибору не було: або вперед на райхстаг, або військовий трибунал. Їм вручили прапор у чохлі. Замполіт батальйону 24- річний Олексій Берест був високого росту, здоровенний, йшов попереду і прокладав дорогу прапороносцям. Він першим піднявся на дах і витягнув туди Єгорова та Кантарію. Троє людей встановлювали прапор над райхстагом. Це сталося 30 квітня 1945 року приблизно о десятій вечора”.

Зі спогадів Петра Савича – учасника штурму райхстагу.

“Як би не розгорнулися події, – українці добре знають, де їх місце в страшних і рішучих перипетіях світової драми, що надходить в жахливій грозі і бурі воєнній. Ми – разом з Францією, Англією і Польщею… ми знаємо, що боротимемося за правду і справедливість, за право нашого власного народу на державну самостійність”.

Газета “Тризуб”. Париж. Вересень 1939 року.

Внесок українців

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945-го означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще кілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-х.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч).

Довідка про мак пам’яті

Квітка маку в українській традиції . В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає. У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.

Символ пам’яті у світі

Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.

У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.

В сучасній Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,

Як втілення найчарівніших снів,

О, весно красна, ти ще не забула

В історії своїх жахливих днів?

Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знову й знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Ті вічним сном в могилах сплять.

Доки світанками сонце встає,

А на калині зозуля кує –

Пам’ять людська не забуде повік

Мук закатованих, попелу крик.

У дні слави та пам’яті приєднуюся  до вшанування великого подвигу нашого народу. Доземний уклін, безмежна вдячність та глибока шана визволителям нашої землі. Ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна і завдяки кому ми гордо звемося українцями. Нехай Господь оберігає нашу землю.

ОСТАННІ НОВИНИ ВІД МОНУ

Найважливіші новини від МОН за минулий тиждень

РЕГІОНИ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ ВИКОРИСТАННЯ
КОШТІВ СУБВЕНЦІЙ НА НУШ ТА ПРОГРАМУ "СПРОМОЖНА ШКОЛА" 

У середу, 29 квітня, Уряд прийняв рішення, які дають можливість регіонам стартувати з використанням коштів двох урядових субвенцій на розвиток школи: 

·  1 млрд 60 млн грн субвенції на НУШ, яка дає можливість продовжити реформу початкової школи та дозволить її учням у вересні 2020 року розпочати навчання у належно обладнаних класах;

·  500 млн грн субвенції на програму "Спроможна школа для кращих результатів". Ці кошти призначено на завершення будівництва, закупівлю обладнання та створення навчальних кабінетів, оновлення інтер’єрів у шкільних приміщеннях. 

Докладно можна прочитати тут: bit.ly/2ySohDt. 

ЗНО-2020 ТОЧНО ВІДБУДЕТЬСЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ

Дати проведення ЗНО залежатимуть від завершення карантину. Якщо карантин завершиться до початку червня, основна сесія тестування пройде між 25 червня та 17 липня. Якщо карантин триватиме до початку серпня, ЗНО відбудеться з 17 серпня до 4 вересня. Терміни вступної кампанії в українських університетах, відповідно, також зміняться.

Формат і процедура проведення ЗНО у 2020 році не зміняться. За правилами, під час складання ЗНО в аудиторії перебуває максимум 15 учасників та 2 інструктори.  Обов’язковою є дистанція 1,5 метри між учасниками в аудиторії. Без змін залишаться кількість тестів та їхній зміст. 

Усі учасники ЗНО та інструктори будуть забезпечені засобами індивідуального захисту та антисептиками. Приміщення будуть провітрювати та дезінфікувати.

Більш докладно можна ознайомитись тут: bit.ly/3bQOz7n. 

Нагадуємо, що вся інформація про зміни в освіті через карантин збирається та постійно оновлюється на спеціальному сайті – mon-covid19.info. 

Відпустки вчителів, які залучені в організацію ЗНО

Відпустки вчителів, які залучені в організацію ЗНО, залежатимуть від дат проведення тестувань.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки.

“Для вчителів, які долучені до проведення ЗНО, розклад відпусток має бути відкоригованим. Якщо педагоги не використають усі дні відпустки під час літніх канікул, вони можуть скористатися іншим канікулярним часом або наприкінці року отримати компенсацію за невикористані дні. Усі інші педагогічні працівники йдуть у відпустку за розкладом”, – зазначили у МОН.

Також у міністерстві повідомили, що провести ЗНО планують з 25 червня до 17 липня. До цього часу мають відбутися пробні тестування.

“Тестування відбуватиметься з дотриманням соціального дистанціювання та забезпеченням індивідуального захисту учасників. Якщо епідеміологічна ситуація не дозволить провести ЗНО у червні-липні, будуть ухвалені відповідні управлінські рішення, про що повідомлять усіх випускників, батьків та освітян“, – додали у відомстві.

Більше про те, що чекає освіту під час та після карантину, дивіться тут.

ЯК ЗАПОВНИТИ КЛАСНИЙ ЖУРНАЛ ПІСЛЯ КАРАНТИНУ:
ВІДЕОРЕКОМЕНДАЦІЯ ВІД МОН

Під час будь-якої форми дистанційного навчання вчитель може робити нотатки про перебіг навчання, зазначати оцінки. Заповнити класний журнал можна буде після карантину, коли вчителі з учнями повернуться до школи. Можна вести електронний журнал, якщо він є.

Т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій ділиться порадами у відеорекомендації МОН: https://bit.ly/2Wb5NWL. 

ВСЕУКРАЇНСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН – ТЕПЕР ДЛЯ ВСІХ КЛАСІВ

З вівторка, 28 квітня, Всеукраїнська школа онлайн розпочала трансляцію уроків для учнів усіх класів. Абсолютно всі заняття можна переглянути у будь-який час на YouTube МОН. 

Уроки для 5-11 класів транслюються у ПН-ПТ з 10:00, а для 1-4 класів – з 9:00 у ВТ та ЧТ.

Нагадуємо, що ви можете одразу перейти на потрібний вам список відтворення – для вашої зручності всі уроки розсортовані за класами:

·  1 клас – bit.ly/USO1class 

·  2 клас – bit.ly/USO2class

·  3 клас – bit.ly/USO3class

·  4 клас – bit.ly/USO4class

·  5 клас – bit.ly/USO5class

·  6 клас – bit.ly/USO6class

·  7 клас – bit.ly/USO7class

·  8 клас – bit.ly/USO8class

·  9 клас – bit.ly/USO9class

·  10 клас – bit.ly/USO10class

·  11 клас – bit.ly/USO11class

Уся інформація про Всеукраїнську школу онлайн збирається та оновлюється за посиланням: bit.ly/2XT6BlA. 

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ, РЕСУРСИ, АНОНСИ

·  Минулого тижня відбулось одразу 2 онлайн-трансляції у форматі “Вчитель вчителю про дистанційну освіту”. Думаємо, ця інформація може бути корисна вам та учителям вашої школи. Так:

- про використання сервісу Discord у дистанційному навчанні розповідає вчитель математики Тарас Павлов. Тут можна подивитися запис онлайн-трансляції: bit.ly/2WeYSLV, тут можна завантажити презентацію про сервіс: cutt.ly/YysCnkC, тут можна завантажити сам сервіс Discord: discordapp.com. 

- про цікаві сервіси, які можна використовувати для уроків Географії під час дистанційного навчання, розповідає вчителька Алла Євтушенко. Відеозапис її трансляції можна подивитися тут: bit.ly/35jDsSj, а завантажити презентацію можна тут: cutt.ly/1yinYsm.
 

·  Якщо педагоги вашої школи під час онлайн-навчання використовують ZOOM, важливо пам’ятати про елементарні правила безпеки:

- не поширюйте посилання на онлайн-конференції у відкритому доступі, надавайте його лише тим, хто має бути на занятті, зустрічі;

- використовуйте можливість входу в конференцію за паролем, який надсилається учасникам заздалегідь;

- вимкніть функцію “долучитись раніше організатора” – так ви, будучи в ролі організатора, зможете краще контролювати, хто заходить у конференцію;

- користуйтесь функцією “кімната очікування”, за допомогою якої організатор зможе підтверджувати учасників конференції до її початку і виявляти зайвих; 

- користуйтесь функцією передачі файлів лише коли впевнені у всіх учасниках конференції – це убезпечить від надсилання вірусних програм і зайвих файлів невідомими особами;

- оновіть програму до останньої версії. 

До зв’язку. Бережіть себе та своїх близьких.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРАФУ

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Генеральна Асамблея ООН зазначила: «Відчуваються й досі, серйозні наслідки Чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв’язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій». Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 8 грудня 2016 року A/RES/71/125 (https://undocs.org/A/RES/71/125), згідно з якою з метою підвищення обізнаності суспільства про довгострокові наслідки техногенної катастрофи, встановлено День пам’яті  про катастрофу на Чорнобильській АЕС;

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від  29 березня 1990 року № 8985-XI «Про оголошення дня 26 квітня "Днем чорнобильської трагедії"» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8985-11 ), де зазначено важливість увічнення  в  пам'яті  народу  трагічних  подій,  пов'язаних  з аварією на Чорнобильській  АЕС для   згуртування суспільства  на   боротьбу   за  екологічну  безпеку,  оздоровлення  навколишнього середовища.

Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 % населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища».

Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.

У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент - найрухоміше спорудження в світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами. Висота арки дорівнює 110 м, довжина - 150 м, ширина - 260 м і вага понад 31 тис. тон. Влада заявляє, що нова споруда прослужить 100 років.
ПАМ'ЯТАЄМО

https://www.youtube.com/watch?v=UhgXiUf9vX8

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. У Києві діє Національний Музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом:

«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»

На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля».26 квітня, до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини № 4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис:

«Тим, хто врятував світ».