Свято рідної мови за рішенням ЮНЕСКО відзначають 21
лютого всі народи Землі. Рідне, материнське слово для кожного є оберегом. Воно
таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі
виміри духовних скарбів поколінь.
В Україні це значуще свято для представників 130
національностей, носіїв рідних мов, які проживають на теренах нашої держави.
Духовні надбання кожного етносу зберігають і передають
із покоління в покоління рідну мову, мудрість, культуру, традиції та обряди.
Мова кожного етносу – неповторна і своя
Велична ти і прекрасна, наша Україно! На твоїх теренах
мирно і дружно проживають багато представників різних національностей, які
об'єднані спільним корінням, історією, самобутніми традиціями, культурою і
світобаченням.
Рідна мова кожного етносу — це невичерпне джерело
народної душі, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому милуємося і
пишаємо світом, що нас оточує.
Мати, Батьківщина, мова – це найсвятіші слова для
кожної людини. Наші батьки з дитинства вчать нас цінувати і любити рідну мову.
З рідного слова розпочинається велика дорога у доросле життя. З покоління в
покоління наші предки передавали нам рідну мову у піснях, казках, легендах,
прислів'ях та переказах.
Материнська мова увібрала в себе спів птахів, шум
річок і морів, запах стиглого колосу. Рідне слово немов квітучий сад, що вабить
око своєю неперевершеною красою.
Відомо, що широту знань учнів про мову і мовлення,
розвиток і збереження допомагають формувати поетичні й художні твори.
Тож
нехай кожна мова стане духовним джерелом єднання і міжнаціональної злагоди в
багатонаціональному українському суспільстві.
Бережімо
рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а
й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.
Сучасний світ знає, що
державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один
народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.