ВЕСНО, ПРИЙДИ!

УЧНІ КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ  ДО НАРОДНОЇ ТРАДИЦІЇ ЗУСТРІЧАТИ ВЕСНУ

Українці, чиє життя було тісно пов’язане з сільськогосподарським циклом, з нетерпінням чекали приходу весни. Залишки продуктів у коморах вичерпувались, засівання зерна і збір нового врожаю ставали все необхіднішими, а дітям, втомленим сидінням вдома, не терпілось розважитись надворі.

Подія, з якої починалося чекання весни, - свято Стрітення 15 лютого. Погода в цей день була орієнтиром: якщо тепло – весна настане швидко, якщо холодно – зима ще пануватиме. Наступний день, коли намагались спрогнозувати прихід тепла, - це свято Обертіння або віднайдення голови Івана Хрестителя, яке відзначали 9 березня. За народними уявленнями, у цей день птахи, які відлетіли у вирій, повертали голови в бік України. Ще однією датою, багатою весняними прикметами, було 14 березня, свято Євдокії або Явдохи, коли прокидався бабак.

На свято Сорока святих 22 березня весну починали вже припрошувати і закликати, щоб дати зрозуміти, з яким нетерпінням її чекають. Для цього пекли печиво у вигляді пташок, яке називали «жайворонками». До тіста додавали яйця, мед і масло, очка робили з яблучних зерняток. Для діток такі солодкі гостинці були великою радістю, бо готувались нечасто. Але одразу «жайворонків» не їли, чекаючи наступного дня, коли дівчата і діти з усього села збиралися, щоб співати веснянки:

Із краю-кураю

Пташок викликаю:

Летіть, жайворонки,

До нашої сторонки,

Спішіть, ластів’ята,

До нашої хати –

Весну зустрічати,

Зиму проводжати!

Увесь день діти з «жайворонками» бігали, підкидали їх угору та імітували політ пташок, інколи настромлюючи на дерев’яні палиці та високо піднімаючи до неба. Де-не-де «жайворонків» підвішували на гілках дерев, щоб почастувати птахів, які повертались додому.

Приготування таких печених пташок відбувалось не завжди 22 березня, часто це робили і на свято Явдохи 14 березня чи Теплого Олекси 30 березня, інколи навіть напередодні Благовіщення.

Жайворонок єднав людей з Богом: високо літав - просив Його про добрий врожай.

У моїй родини,  скільки себе пам’ятаю, печимо  «жайворонків» 22 березня. І цього року моя мама, я і моя донька , як ніколи,  вкладали всю душу у  «жайворонків» зі словами найшвидшого приходу  весни. Залучила до  святкування і моїх дітей, учнів 11 а класу Краматорської української гімназії. Усі були задоволені  й з радістю долучилися до обряду.

Без сумніву, українські звичаї зустрічі весни мають багату історію. Те, чи вони здобудуть продовження у міських умовах, залежить від бажання кожного, але вибір у нас є.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ЧЕТВЕРТУ НАЦІОНАЛЬНУ (НЕ)КОНФЕРЕНЦІЮ EdCamp Ukraine ВІДКРИТО

Реєстрація на Четверту національну (не)конференцію для шкільних педагогів EdCamp Ukraine 2018 відкрита!

Сторінка події: https://bit.ly/edcampukraine2018. 

Прес-анонс заходу: http://bit.ly/prbeforeedcampukraine2018.

Дедлайн реєстрації: 20 квітня о 23.59. 

(Не)конференції для професійного зростання шкільних педагогів

EdCamp уперше був проведений у 2010 році натхненними освітянами із США. На сьогодні понад 1 500 заходів у 29-и країнах світу об’єднали учителів та вчительок і різноманітних стейкхолдерів навчального процесу з усіх куточків земної кулі для відкритого обміну педагогічним досвідом, співпраці й вирішення спільних завдань.

Формат EdCamp є шостим у світовому рейтингу найбільш інноваційних освітніх організацій 2015 року. Україна стала 9-ою країною у світі та 3-ою в Європі, яка долучилася до цієї міжнародної сім'ї. Саме ми стали найбільшою спільнотою за межами США!

Завдяки новому дискусійному формату (не)конференція підпорядковується закону «про дві ноги»: учасниці й учасники самостійно визначають програму й хід заходу. Після завершення EdCamp всі відчувають так званий «ефект довгого хвоста» – це виявляється у продовженні дискусій і спільній діяльності педагогів.

Я учасник (не)конференції -2016 ( на фото)

ПОСІБНИК НОВАТОРСЬКИХ ПРАКТИК "ШКІЛЬНИЙ ПРОСТІР(Schoolspace), 2018»

У лютому 2018 р. відбувся конкурсний відбір матеріалів у межах Обласної  віртуальної виставки новаторських практик опорних закладів освіти Донецької області «Шкільний простір (Schoolspace), 2018», який проводився Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти за підтримки департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації. Метою Конкурсу було виявлення й розповсюдження найкращих новаторських практик в роботі опорних закладів загальної середньої освіти області.

Найкращі роботи  ввійшли  до посібника новаторських практик "Шкільний простір (Schoolspace), 2018" , який  було презентовано  у виставочному павільйоні  на Дев’ятій  міжнародній виставці "Сучасні заклади освіти" (березень, 2018 м. Київ).  У посібнику представлені роботи  лише 6   представників  навчальних закладів Донецької області. Серед них  робота  Сезько Т.А., заступника директора Краматорської української гімназії. У роботі представлено авторське бачення педагога стратегічних основ життєдіяльності навчального закладу в умовах змін, інноваційна ідея розвитку Нової школи, змодельовано умови та план реалізації Концепції.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ГЕНІАЛЬНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ.

19 березня свій день народження святкує прекрасна поетеса, гордість України лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994) Ліна Костенко. Ця мудра й тонка жінка як ніхто інший глибоко розуміє та  вміє передавати сутність людських стосунків, переживань, сподівань. Її твори глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством. Ліна Костенко – незаперечний моральний авторитет для українців, і за свій вік вона жодного разу не заплямувала себе компромісами з нечесною владою. Геніальна українка говорить до нас своїми творами. Завжди актуальними та пронизливими:

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Вечірнє сонце, дякую за день!    

Вечірнє сонце, дякую за день!     

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

ІХ МІЖНАРОДНА ВИСТАВКА "СУЧАСНІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ"

 Директор Краматорської української гімназії Щербак В,Ю. та заступник директора з навчально-виховної роботи Міщенко Н.А.  презентували досвід Донеччини щодо діяльності опорних закладів освіти та реформи початкової школи у складі делегації освітян Донеччини, яку очолювали начальник Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації Оксенчук Н.В. 

   Цьогоріч у роботі виставки взяли участь 758 учасників із 25 регіонів України та 12 країн світу: Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Болгарії, Польщі, Молдови, Грузії, Латвії, Китаю. Роботу виставки супроводжувала змістовна тематична програма з актуальних питань забезпечення якості освіти, реалізації завдань Концепції «Нова українська школа», впровадження обладнання та інноваційних освітніх технологій, розбудови інклюзивної освіти. 

        

КРАМАТОРСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ НА Дев'ятій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти»

15-17 березня 2018 року відбудеться головна подія освітньої галузі України –Дев'ята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та Сьома міжнародна виставка освіти за кордоном «World Edu» у Київському Палаці дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13). Краматорська українська гімназія другий рік поспіль представляє результати своєї роботи на виставці.

Учасники виставки: вищі навчальні заклади та наукові установи; закордонні навчальні заклади, міжнародні освітні агенції, представництва; загальноосвітні, дошкільні та позашкільні заклади освіти, обласні та міські управління (департаменти) освіти; професійно-технічні навчальні заклади та науково-методичні центри професійно-технічної освіти; виробники та постачальники засобів навчання, проектів, програм і рішень для галузі освіти, фонди, асоціації, видавництва, освітні портали.

Виставку супроводжуватиме змістовна тематична програма, яка включає конференції, презентації, семінари, круглі столи, майстер-класи, воркшопи, відкриті уроки, панельні дискусії за участю керівників, провідних фахівців і науковців Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», практичних працівників галузі освіти та представників закордонних навчальних закладів, міжнародних представництв, виробників і постачальників навчального обладнання, а також випускників, учнів, батьків і широкої громадськості.

НУШ. ІНТЕГРОВАНІ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ.

Як цікаво розказати про Тараса Шевченка в першому класі?

 Інтегровані матеріали для тематичних днів

Як розповісти цікаво про Т.Шевченка

Моя книжечка про Т.Шевченка

Матеріал розташовано на сайті

http://nus.org.ua

9-10 БЕРЕЗНЯ-ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ

Вічне слово Кобзаря.

Шевченко — явище унікальне. Його немає з ким порівняти .Не тому, що він кращий за інших. Йдеться про особливий генотип культури нашої країни.

Уявити себе без Шевченка  неможливо. Він - виразник і хранитель народного духу. Шевченко для свідомості українців — не просто література. Він — наш Всесвіт, нове слово в мистецтві, його свіжість, оригінальне бачення світу. Образ великого Кобзаря безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертні могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї батьківщини, до свого народу.

    Слово, яке не співвідноситься з його Словом,— нічого не варте. Тому  на початку нашого поступу до свободи було саме його Слово. Воно давало віру, вчило любові, бо таку жертовність, стійкість у сподіваннях на кращу долю свого народу може народити лише надмірна любов.

   Тож читаймо ж Шевченка! Думаймо, учимось і ростимо разом із ним! 

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ 

ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ 

МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Аще кто речет, яко люблю бога,
а брата своего ненавижу, ложь есть.
Соборное послание Иоанна Глава 4, ст. 20.

...Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре! Ведіть, показуйте!
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. За науку
Не турбуйтесь! Буде
Материна добра плата:
Розпадеться луда
На очах ваших неситих;
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима.
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали?
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє. ....
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

14 грудня 1845 В'юнища

ПЕРЕМОГА УЧИТЕЛЯ КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ У МІЖНАРОДНОМУ КОНКУРСІ

ПЕРЕМОГА  УЧИТЕЛЯ  КРАМАТОРСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

У  МІЖНАРОДНОМУ КОНКУРСІ

 «УКРАЇНОЗНАВЧІ ПРІОРИТЕТИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ»

    Сезько Тетяна Анатоліївна, заступник директора, учитель української мови та літератури Краматорської української гімназії посіла ІІ м. у Міжнародному конкурсі для вчителів «Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу», у  номінації «Авторський розвивальний навчальний урок з предметів гуманітарного циклу на українознавчій основі».

      На виконання Указу Президента України № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки», у межах заходів на реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджених наказом МОН України від 16 червня 2015 року № 641, відповідно до Постанови Кабміну України № 1392 від 23 листопада 2011 року щодо вимог про українознавче спрямування всіх освітніх галузей Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на базі Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України з 15 жовтня 2017 року до 15 лютого 2018 року проходив Міжнародний конкурс для вчителів «Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу».

    Метою Конкурсу  визначили ознайомлення та поширення кращого досвіду освітян щодо українознавчого наповнення системи освіти, використання елементів українознавства в різних галузях освіти в Україні та за кордоном з метою патріотичного виховання підростаючого покоління.

      Щиро вітаємо Сезько Т.А. з перемогою, бажаємо нових  творчих педагогічних знахідок, удосконалення професійної компетентності, популяризації педагогічних здобутків.

Колектив Краматорської української гімназії

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ-ГРИВНІ

1 березня  – 100 років з моменту ухвали Центральною Радою Закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ.

Проголосивши своїм Третім універсалом року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (ідишем).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).