ПЕДАГОГІЧНА РАДА-ДИСКУСІЯ

         РОЛЬ  МОГО  ПРЕДМЕТУ  В  МАЙБУТНЬОМУ  ЖИТТІ  УЧНЯ

  Метою  колективного обговорення на педраді-дискусії у Краматорській українській гімназії було знаходження правильного розв'язання  порушеного питання через висловлення власних міркувань та зіставлення поглядів на проблему. Під час такого обговорення були виявлені  різні позиції, озвучувались протилежні думки, а емоційно-інтелектуальний стимул підштовхнув до активного мислення.

     Реформування освіти сьогодні вимагає від учителя  змін у стилі викладання, як результат визначення  та осмислення  власної навчальної, розвиваючої, виховної  діяльності в сучасних умовах , визначення цілей і завдань предметного навчання. Педагоги гімназії поділитись своїми думками щодо  форм побудови нового освітнього простору, впровадження сучасних методик, які підвищують рівень якості освіти.

   Відомо, що конкретного учня виховує конкретний учитель, а виходить, якість знань кожного учня буде залежати від якості професійної підготовленості та майстерності кожного  із нас. Ми залишаємось основним суб'єктом, покликаним вирішувати задачі розвитку освіти. 

    Якість освіти впливає на подальший розвиток життя дитини, від неї залежить, чи зможе людина знайти себе у майбутньому. Ми  повинні  не лише давати знання, а й спонукати до самостійного пошуку істини, розглядати навчальний матеріал у контексті реального життя. Зміст освіти не тільки створює передумови для науковості й систематичності знань, але є значущим для соціального становлення людини. Звичайно, сам по собі комплекс знань не є цінним. На думку приходять слова О.Зінов’єва : «Часто краще  не знати,  ніж знати. Краще вчитися розуміти , ніж накопичувати знання. Знати треба необхідний мінімум, розуміти ж треба максимально багато. Знання пасивне. Розуміння активне. Знання – це те, що здобуто іншими. Розуміння – те, що здобуваєш сам. Знання – це володіння, розуміння – це творення нового. Розуміння  є здатністю набувати знання у разі потреби й звільняти голову від них після використання». Дійсно, скарбом знання стає лише тоді, коли людина застосовує їх за призначенням, обираючи на основі знань лінію поведінки, ухвалюючи рішення та відповідаючи за свій вибір. Тож визначна роль життєвої компетентності є незаперечною.

 Колись у давнину Великий Вчитель вирішив випробувати своїх учнів, запропонувавши їм обрати для себе мечі. Один з них вибрав легкий меч сподіваючись зберегти сили в трудному поході. Інший вибрав довгий меч, сподіваючись вразити ним більше противників з безпечної відстані. Але самим мудрим виявився третій учень, який обрав для себе найзручніший меч, який став продовженням його руки. Ми, як Великий Вчитель повинні  дати в руки учневі той самий зручний меч Знань, що стане для нього необхідною частиною життя.