МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРАФУ

Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.

Генеральна Асамблея ООН зазначила: «Відчуваються й досі, серйозні наслідки Чорнобильської катастрофи, а також зберігаються у зв’язку з цим потреби постраждалих місцевих громад і територій». Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 8 грудня 2016 року A/RES/71/125 (https://undocs.org/A/RES/71/125), згідно з якою з метою підвищення обізнаності суспільства про довгострокові наслідки техногенної катастрофи, встановлено День пам’яті  про катастрофу на Чорнобильській АЕС;

Указ Президії Верховної Ради Української РСР від  29 березня 1990 року № 8985-XI «Про оголошення дня 26 квітня "Днем чорнобильської трагедії"» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8985-11 ), де зазначено важливість увічнення  в  пам'яті  народу  трагічних  подій,  пов'язаних  з аварією на Чорнобильській  АЕС для   згуртування суспільства  на   боротьбу   за  екологічну  безпеку,  оздоровлення  навколишнього середовища.

Чорнобиль - це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 % населення цієї країни.

Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб були евакуйовані із зон забруднення.

За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища».

Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, в основному онкологічних захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.

У листопаді 2016 року реактор Чорнобильської АЕС накрили новим саркофагом. Новий безпечний конфайнмент - найрухоміше спорудження в світі, яке оснащено унікальними технологіями і системами. Висота арки дорівнює 110 м, довжина - 150 м, ширина - 260 м і вага понад 31 тис. тон. Влада заявляє, що нова споруда прослужить 100 років.
ПАМ'ЯТАЄМО

https://www.youtube.com/watch?v=UhgXiUf9vX8

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. У Києві діє Національний Музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом:

«І мертвим, і Живим та Ненародженим.»

На алеї героїв у Чернігові, до 10 річниці аварії відкрито пам'ятний знак «Пам'ять Чорнобиля».26 квітня, до 10 річниці аварії, з ініціативи пожежної частини № 4 з Чорнобиля, біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятника пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис:

«Тим, хто врятував світ».

ОСВІТА НА КАРАНТИНІ: КЛЮЧОВІ ЗМІНИ

Карантин, запроваджений проти поширення коронавірусу, вніс корективи в освітні процеси.

Інформацію можна  відстежувати на спеціальному інформаційному ресурсі – mon-covid19.info та на сайті МОН. 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

До кінця карантину навчання відбувається лише дистанційно. Виконання освітньої програми і навчального плану, а також структура і форми дистанційного навчання є внутрішніми питаннями кожної школи, її педради, завданням педагогічних працівників.

Дистанційне навчання можна організувати за допомогою поєднання:

·  онлайн-занять через Zoom, Skype, Google Hangouts;

·  безкоштовних вебсервісів та платформ, наприклад, Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams;

·  заздалегідь записаних відеоуроків від учителя чи із зовнішніх освітніх ресурсів; 

·  перегляду телеуроків проєкту «Всеукраїнська школа онлайн».

Які платформи використовувати для дистанційного навчання – вирішують школи і педагоги, зважаючи на технічні можливості – свої та учнів. МОН не надає конкретних рекомендацій користуватись тими чи іншими ресурсами. 

Виставити оцінки і заповнити класний журнал можна буде після карантину, коли вчителі з учнями повернуться до школи, або вносити їх в електронний журнал, якщо такий є. При цьому вчитель може використовувати нотатки про успіхи учнів, які він робив під час дистанційного навчання. 

МОН не проводитиме загальнонаціональну перевірку знань, здобутих під час карантину. Документ, в якому МОН нібито передбачало таку перевірку і який було розповсюджено у квітні, – фейк.

ВСЕУКРАЇНСЬКА ШКОЛА ОНЛАЙН

6 квітня стартувала “Всеукраїнська школа онлайн” – трансляція уроків для для учнів 5-11 класів на карантині. Їх можна переглядати на YouTube-каналі МОН та ще на 15 телеканалах і медіаресурсах. 

Уроки проходять щодня з понеділка по п’ятницю щонайменше до кінця карантину. Кожного дня вони починаються о 10:00. Перед початком навчального тижня ми публікуємо детальний розклад занять на сайті та Facebook-сторінці МОН.

"Всеукраїнська школа онлайн" – це уроки з української мови, української літератури, 
історії України, всесвітньої історії, англійської мови, фізики, алгебри, геометрії, географії, хімії та біології. На YouTube-каналі МОН уроки публікуються і зберігаються в окремих списках відтворення для кожного класу:

·  5 клас – bit.ly/USO5class 

·  6 клас –bit.ly/USO6class  

·  7 клас – bit.ly/USO7class  

·  8 клас – bit.ly/USO8class 

·  9 клас – bit.ly/USO9class  

·  10 клас – bit.ly/USO10class  

·  11 клас – bit.ly/USO11class  

ОЦІНЮВАННЯ

В умовах карантину підсумкове оцінювання може здійснюватись віддалено для всіх учнів включно з тими, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм. Докладніше про це можна дізнатись у листі-роз’ясненні МОН. Зокрема, у ньому йдеться про особливості:

·  поточного, формувального та підсумкового оцінювання,

·  оцінювання учнів 1-2-х класів та 3-х пілотних класів НУШ,

·  підсумкового оцінювання учнів, які навчаються за індивідуальною формою.

ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Навчальний рік у всіх школах завершиться до 1 липня для всіх, окрім випускників. Важливе завдання – зберегти структуру навчального року.

Після карантину має відбутись коригуюче навчання. Повернувшись до школи, вчитель з'ясовує, які прогалини існують у знаннях учнів, обирає стратегії та методи, щоб ще раз повернутися до вивченого і задовольнити освітні потреби більшості учнів класу. Якщо карантин завершиться до 1 тижня червня, коригуюче навчання почнеться одразу після карантину, якщо до 1 серпня – на початку навчального року 2020/2021.

Учні отримають свідоцтво про освіту своєчасно, оскільки весь процес замовлення відбувається електронно. Оформлення свідоцтв про здобуття базової середньої освіти, свідоцтв досягнень, табелів навчальних досягнень учнів має бути завершено до 15 червня 2020 року. 

ЗНО І ДПА

Зовнішнє незалежне оцінювання  відбудеться за будь-яких обставин. Дата його проведення залежить від кінця карантину.

Додатковий період реєстрації на додаткову сесію ЗНО для окремих категорій осіб триватиме з 25 травня до 9 червня. Через карантин може бути уточнено категорії осіб, які матимуть можливість скористатись додатковим періодом реєстрації. Графік самої додаткової сесії ЗНО буде оприлюднено до 22 травня.

Дати пробного ЗНО також залежать від тривалості карантину, як видно з інфографіки. Зараз учасники пробного ЗНО можуть готуватись до нього: в їхніх особистих кабінетах розміщено матеріали, які допоможуть краще підготуватись до тестування.

Учні 4-х та 9-х класів не складають державну підсумкову атестацію у навчальному році 2019/2020 через епідеміологічну ситуацію в Україні. У відповідних документах робиться запис “звільнений(а)”.

ДПА в 11-х класах відбудеться у форматі ЗНО. 

ЗАРАХУВАННЯ ДО 1 КЛАСУ

Через карантин школа може приймати документи для зарахування до першого класу в режимі онлайн або після карантину. Рішення про формат прийому документів приймає засновник школи, а термін прийому документів визначають органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади.

Нагадуємо, що під час зарахування до початкової школи заборонено проводити будь-які конкурси, які визначають знання чи компетенції дітей. Це допустимо лише у випадку приватних та спеціалізованих закладів.

ПЕРЕВЕДЕННЯ У 5 КЛАС

Закон "Про повну загальну середню освіту" забезпечує рівний доступ до освіти, зокрема – зарахування до гімназії без проведення конкурсу, крім визначених законодавством випадків.

Зарахування дітей для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не порушує право на продовження навчання в закладі тих учнів, які здобули в ньому початкову освіту. Також – за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує кількість вільних місць у класах.

"Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти" (доступний за посиланням) передбачає дві моделі зарахування до 5 класу:

·  якщо заклад забезпечує здобуття початкової освіти, то конкурсний відбір можливий на вільні місця лише у разі створення додаткового 5 класу;

·  якщо заклад не забезпечує здобуття початкової освіти, то конкурсний відбір організовується та проводиться відповідно до Порядку зарахування.

Докладніше про переведення до 5 класу можна дізнатись тут, про особливості подання в умовах карантину документів, необхідних для зарахування, – за цим посиланням. 

ЗАРПЛАТИ, ВІДПУСТКИ, АТЕСТАЦІЯ ВЧИТЕЛІВ

Режим роботи і зарплата

Через карантин педагоги максимально мають бути переведені на роботу в гнучкому та дистанційному режимі.

Навіть за працівниками, що фактично не виходять на роботу, за законом зберігається середня заробітна плата. Її розмір визначається згідно з постановою Кабміну №100. 

Нарахування зарплати педагогам-сумісникам здійснюється з розрахунку зарплати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. Докладніше про це – у листі-роз’ясненні.

Відпустка

На час карантину призупинено відвідування освітніх установ, але не навчальний процес. Це означає, що педагоги продовжують працювати з учнями – у форматі дистанційного навчання.

Тому в період карантину, тобто під час навчального процесу, відправляти педпрацівників у примусову відпустку, зокрема без збереження зарплати, є протизаконним і неприпустимим.

Атестація

МОН рекомендує атестаційним комісіям усіх рівнів перенести свої засідання на період після карантину або проводити онлайн. Докладніше про рекомендації щодо роботи атестаційних комісій читайте за посиланням. 

З повагою,
команда МОН